Збери каміння. Збудуй замок.
Всі свої мрії захисти.
Ця ніч мине. Настане ранок.
До щастя виведуть мости.
Яскраве сонце оселилось
В душі твоїй уже навік,
Дозволь лише йому світити,
Пітьму відкинувши у бік.
Збери каміння. Збудуй замок.
Запам'ятай: ти є Творцем
Своєї Долі. Вже світанок.
Є щастя. І нема проблем.
Розділ 2 Темрява поволі відступає. Скрізь тяжкі повіки, проникає тьмяне світло. Її свідомість робить спроби виринути з глибокого сну, але замість відчуття легкості її надолужує пекучий біль, що накриває хвилею все тіло.
Якщо подивитись на фотографію членів МАРС-у, то можна побачити вже відомих нашому читачу Євгена Плужника, Бориса Антоненка-Давидовича, Валеряна Підмогильного, Тодося Осьмачку, Григорія Косинку тощо. І серед них всіх є постать жінки єдиної жінки серед цих всіх «марсіян».
Розділ 2 Темрява поволі відступає. Скрізь тяжкі повіки, проникає тьмяне світло. Її свідомість робить спроби виринути з глибокого сну, але замість відчуття легкості її надолужує пекучий біль, що накриває хвилею все тіло.
Якщо подивитись на фотографію членів МАРС-у, то можна побачити вже відомих нашому читачу Євгена Плужника, Бориса Антоненка-Давидовича, Валеряна Підмогильного, Тодося Осьмачку, Григорія Косинку тощо. І серед них всіх є постать жінки єдиної жінки серед цих всіх «марсіян».
