Збери каміння. Збудуй замок.
Всі свої мрії захисти.
Ця ніч мине. Настане ранок.
До щастя виведуть мости.
Яскраве сонце оселилось
В душі твоїй уже навік,
Дозволь лише йому світити,
Пітьму відкинувши у бік.
Збери каміння. Збудуй замок.
Запам'ятай: ти є Творцем
Своєї Долі. Вже світанок.
Є щастя. І нема проблем.
Вона розуміє, світ майже не змінився, лиш став більш сучасним, став трішки не зрозумілим або вона не розуміла його.
Цей текст — про людину, що губиться серед міста й власних думок. Про відчуття, коли навколо шум і світло, а відповідей нема. Про ніч, що дробить тебе на уламки, поки ти мовчиш і шукаєш сенс там, де його не залишили.
Вона розуміє, світ майже не змінився, лиш став більш сучасним, став трішки не зрозумілим або вона не розуміла його.
Цей текст — про людину, що губиться серед міста й власних думок. Про відчуття, коли навколо шум і світло, а відповідей нема. Про ніч, що дробить тебе на уламки, поки ти мовчиш і шукаєш сенс там, де його не залишили.
