Цього ранку ми стали свідками втілення багаторічної мрії — першого післяреставраційного польоту Mitsubishi A6M3 Zero з колекції Музею військової авіації. Ймовірно, це перший політ модифікації Model 32 з 1945 року та один із небагатьох збережених літаків цього типу, які досі здатні до польоту. За штурвалом був головний пілот Музею Майк Сполдінґ, коли колишній винищувач Імперського флоту Японії злетів із летовища Пейн-Філд в Еверетті, штат Вашингтон. Невелика група співробітників Музею та команда реставраторів з Legend Flyers підтримували його з землі — це був чарівний момент для всіх присутніх.

Коли звук двигуна Zero відбивався від стін ангару, важко було осягнути всю складність і тривалість історії виживання цього літака. Часовий проміжок між сьогоднішнім польотом і початком 1990 року, коли брати Стерлінги підняли два уламки, що стали основою для цього Zero, на острові Тароа, майже такий самий великий, як і розрив між його виробництвом у 1942-му та подальшим порятунком.



Компанія Legend Flyers використала передню частину фюзеляжу та крила від A6M3 з серійним номером 3148 і задню частину фюзеляжу від літака з номером 3145, щоб відновити цей Zero — про це вже йшлося в попередньому матеріалі про історію літака.

У процесі реставрації до передачі проєкту Legend Flyers у 2011 році було задіяно кілька майстерень, тож траплялися й перерви. Коли Музей військової авіації долучився до проєкту наприкінці 2020 року, літак — принаймні зовні — виглядав майже готовим до польоту. Та, як відомо багатьом у світі реставрації військових літаків, «90% роботи зроблено... але ще 90% попереду!»

Legend Flyers невтомно працювали над літаком, і до команди приєднався незалежний експерт з військової авіації Бред Пілґрім, який допоміг завершити відновлення. Це було плідне співробітництво — Zero було добудовано наприкінці минулого року. Проте попередня спроба першого польоту припала на пізню пору, і на жаль, відповідна для польотів погода у Північно-західному регіоні США вже зникла.

За 70 дощових днів, перерваних хіба що низькою хмарністю, усі з нетерпінням чекали покращення погоди для здійснення польоту. І от нарешті слушна мить настала цього ранку, коли Бред Пілґрім і головний пілот Музею Майк Сполдінґ вирушили до Еверетта, щоб приєднатися до техніків Legend Flyers Беннетта Джонсона та Дена Гаммера. Вони зняли більшість панелей фюзеляжу для фінальної перевірки систем літака — все це відбувалося під пильним наглядом пса Германа, що вмостився на мобільній платформі.
О 8:00 ранку понеділка (6 травня 2025 року) Legend Flyers передали літак Майку Сполдінґу для першого польоту. Востаннє він рулював цим винищувачем у серпні 2024-го. Тоді ми планували здійснити політ, але проблеми з регулятором гвинта та датчиком температури завадили цьому. Хоча команді Legend Flyers вдалося швидко їх усунути, погода, як уже згадувалося, знову втрутилася у плани.
Попри багаторічний досвід пілотування широкого спектра історичних військових літаків, Сполдінґ раніше ще ніколи не літав на A6M. Проте він не раз демонстрував холоднокровність у таких умовах і має великий досвід випробувальних польотів, зокрема останній — післяреставраційний політ копії Messerschmitt Me 262 з колекції Музею (також проєкт Legend Flyers) наприкінці березня. До того ж, багатогодинний досвід польотів із двигуном R-1830, яким обладнано цей Zero замість оригінального Sakae 12, надав йому додаткову впевненість.
Завершивши перевірку шасі, здійснивши випробувальний запуск двигуна й отримавши всі необхідні підписи на документах ще в неділю, залишалося тільки злетіти й побачити, як поводитиметься літак. Майк пристебнув ремені, підготував винищувач до запуску двигуна. Звуки електростартера прорізали повітря, а лопаті гвинта повільно оберталися під час підмащування, доки не почали обертатися з ривком, коли Майк увімкнув запалювання. Із вихлопної труби на мить вирвався клуб білого диму — залишки масла згоріли. Майк довів двигун до робочої температури, провів перевірку приладів у кабіні та подав знак зняти клини. Далі вирулював на злітну смугу, а слідом — літак переслідування T-34C, яким керував Марк Дарроу. Завдання Дарроу — забезпечити безпеку польоту, оскільки він може помітити зовнішні проблеми, недоступні для пілота Zero.


Пейн-Філд — великий аеродром, тож Zero знадобився час, щоб дістатися злітної смуги 34L. Звуки його двигуна все ще долинали до глядачів біля ангарів Legend Flyers, коли винищувач почав розбіг і плавно піднявся в повітря. Майк вирушив у спеціальну зону для випробувальних польотів над протокою Поссешн, одразу на захід від смуги, зробив приблизно десяток кіл і повернувся для успішної посадки.
Перший політ свідомо зробили коротким, як пояснив Сполдінґ:
«щоб дати Zero відчути повітря під крилами, перевірити шасі, закрилки, загальну функціональність і повернутися для післяпольотного огляду. Якщо все буде добре, у наступні дні ми плануємо здійснити якнайбільше польотів».
Прокоментувавши перший політ, головний пілот Майк Сполдінґ зазначив:
«Керувалося дуже добре, легке на штурвал. Залишилося лише кілька дрібних налаштувань тримування та незначні коригування, які очікувані після першого польоту, й ми знову будемо готові злетіти — я і літак».
До цього Боб Гаммер з Legend Flyers додав:
«Ми довго цього чекали. Сьогодні всі дуже задоволені!»
Кіган Четвінд, директор і генеральний директор Музею військової авіації, сказав:
«Цей перший політ — важливий етап для музею. Zero, мабуть, був найвідомішим японським літаком Другої світової війни й головним супротивником американських ВПС на Тихоокеанському фронті. Наявність цього літака в нашій льотній колекції допомагає нам вшанувати й визнати подвиг пілотів ВМС і Корпусу морської піхоти США, які боролися за свободи, якими ми сьогодні користуємось».
На завершення він додав:
«Попереду ще довгий шлях — багато випробувальних польотів, перш ніж літак буде готовий до перельоту на публічну експозицію у Вірджинія-Біч. Тож стежте за оновленнями!»
Щира подяка Бреду Пілґріму, Ґордону Пейджу, Дану Гаммеру, Джордану Аренсу та Саймону Баттлеру за фото сьогоднішнього польоту. Особлива подяка Морено Аґуярі, видавцеві Vintage Aviation News, за організацію знімків Джордана Аренса і Саймона Баттлера.