Третя ночі.
Філіжанка охололої кави. У відкритому вікні, під свист ракет та вибухи, палає в далечині горизонтна лінія з багатоповерхівок.
Я намагаюся кричати, зробити хоч щось. Рот не відкривається, руки не слухаються. У горлі кривава піна.
Поверхом нижче, сусіди дивляться первьій канал, "Пусть пиздять".
На підлогу падає склянка кави.
"А можна потіше?!"
у будинок влітає ракета
Третя ночі. Розбита філіжанка охололої кави. У понівеченному віконному отворі палає горизонтна лінія багатоповерхівок.
Третя частина циклу Лімб
Пріквел до космічної драми "Лімб"
∑ღƞ/ǷuߤĦuÜ ღ∑ŧⓄↁ £ ƞǷuʞλαↁⓄღ %/λⓄ<Ⓞ%/‡ αあ<ƔǷↁƔ.
У місті, де вуличні ліхтарі боролися з темрявою, я стояв на краю безодні, відчуваючи, як страх пронизує мою душу. Це місце, де реальність і фантазія перепліталися, де кожен крок міг стати останнім.
Пошуки сенсу, в розбірці кленів і ялиць, зі словом коханим пробігли на переході, той час в якому застиг
У місті, де вуличні ліхтарі боролися з темрявою, я стояв на краю безодні, відчуваючи, як страх пронизує мою душу. Це місце, де реальність і фантазія перепліталися, де кожен крок міг стати останнім.
Пошуки сенсу, в розбірці кленів і ялиць, зі словом коханим пробігли на переході, той час в якому застиг
