Третя ночі.
Філіжанка охололої кави. У відкритому вікні, під свист ракет та вибухи, палає в далечині горизонтна лінія з багатоповерхівок.
Я намагаюся кричати, зробити хоч щось. Рот не відкривається, руки не слухаються. У горлі кривава піна.
Поверхом нижче, сусіди дивляться первьій канал, "Пусть пиздять".
На підлогу падає склянка кави.
"А можна потіше?!"
у будинок влітає ракета
Третя ночі. Розбита філіжанка охололої кави. У понівеченному віконному отворі палає горизонтна лінія багатоповерхівок.
Я людина? Що визначає мою свідомість, як показник цілісності? Я-жива істота і я-особистість? Немає мені спокою до тих пір, поки існує розум мій. І бажання мої – лише абортований плід давно покійної ретроспективи. І що таке Пекло?
Космічна драма про втрачені можливості
У моєму маленькому містечку три будинки та один магазин. Містечко стоїть у зимовому полі, кільцем загнане великими деревами. Немає заводів, немає підприємств. Але мешканців завжди більше, ніж домівок.
Кому буде корисно прочитати цей текст? Автору, письменнику, гравцю текстових рольових ігор. Корисні поради про те, як зробити персонажа некартонним + практична вправа в кінці
І на завершення цієї теми, пропоную Вам ще декілька варіантів де саме ви можете надихнутись на створення власної геніальної ідеї для майбутнього тексту.
Кому буде корисно прочитати цей текст? Автору, письменнику, гравцю текстових рольових ігор. Корисні поради про те, як зробити персонажа некартонним + практична вправа в кінці
І на завершення цієї теми, пропоную Вам ще декілька варіантів де саме ви можете надихнутись на створення власної геніальної ідеї для майбутнього тексту.
