7 фактів про Ернеста Гемінгвея

Факт 1. У віці 12 років Ернест отримав у спадщину від свого діда 20-тикаліберну рушницю. В наступні роки Гемінгвей молодший не розлучався з нею, будучи цілком поглинутий полюванням. Свої перші літературні проби будуть описані у розповідях про Ніка Адамса, де полювання та пресловута рушниця відігравали не малу роль. В подальшому саме з неї відбудеться роковий постріл. Ернест Гемінвгей застрелиться в віці 61-го року.

Факт 2. Ернест Гемінгвей у роки своєї юності непогано володів боксом та охоче віддавався футболу. Так що ще зі шкільної лави Гемінгвей міг постояти за себе.

Факт 3. Закінчивши школу, Гемінгвей не поступив до університету як більшість з його однолітків, ще в дитинстві вирішивши стати письменником, він одразу ж відправився до Канзас-Сіті, де влаштувався працювати журналістом в місцеву газету «The Kansas City Star». Цей період сильно вплинув на нього як на письменника.

Факт 4. Ернест Гемінгвей був нагороджений королем Італії, після завершення Першої світової війни «Воєнним хрестом» і срібною медаллю «За воєнну доблесть».

Факт 5. Ернест Гемінгвей і Антуан де Сент-Екзюпері були знайомі. Відбулась ця пам’ятна зустріч під час громадянської війни в Іспанії.

Факт 6. Письменник Ернест Гемінгвей був володарем як Пулітцерівської премії за повість «Старий і море» (1952 рік), так і Нобелівської премії по літературі в 1954 році. Пулітцерівська премія була присуджена роком раніше в 1953 році.

Факт 7. В останні роки життя у письменника була затяжна депресія. Гемінгвея намагалися лікувати за всіма канонами психіатрії. Провівши 13 сеансів електросудомної терапії, у письменника пропала можливість творити та писати.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Денис Широкопояс
Денис Широкопояс@shyrokopoyas

2.1KПрочитань
33Автори
19Читачі
Підтримати
На Друкарні з 2 жовтня

Більше від автора

  • Я пливу за течією, чи мені тільки так здається?

    Цей запис я відкопав у своєму щоденнику за 26 жовтня 2020 року... ще до повномасштабної війни, і ще до того, як я не почав так багато часу проводити онлайн. Він трохи песимістичний, проте, як на мене, також трохи цікавий.

    Теми цього довгочиту:

    Щоденник
  • Чому ми починаємо писати?

    Чому ми починаємо писати та створювати художні або публіцистичні тексти? Звідки в нас така жага до створення нових історій, оповідань та романів? Нижче хочу привести ці причини на мій власний суб’єктивний погляд.

    Теми цього довгочиту:

    Письменництво

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається