Чому так багато порад письменникам зациклені на деталях? “Будьте точними, гарно все продумайте, не дай боже ви напишете, що герої летіли з Лондону до Мілану тридцять хвилин а не три години”. Хіба це справді важливо?
В одному інтервʼю Джордж Мартін зізнався, що між двома частинами “Гри Престолів” забув, якого кольору були очі в одного з героїв: в одному місці він описав їх як блакитні, а в іншому як зелені. Фанати це помітили і вказали. Що зробив Мартін? Наступного разу описав їх як блакитно-зелені.
Коли “50 відтінків сірого” стали феноменом, лиш лінивий не посварив їх за нереалістичність, неточність буквально на кожному кроці. І БДСМ неправильний, і мільйонерами не стають в 20 з гачком, і навіть подорожі між Сієтлом і Портландом не мають сенсу. Але все це не стало на заваді світовій популярності книги. Можна було б подумати, що читач просто дурний і пристав на тему “вигадливого сексу”, але тут в нашій історії зʼявляються автори “Коду Бестселера”, які виявили інші причини.
Метью Джокер і Джоді Арчер свого часу взялися за незвичне дослідження: вони створили компʼютерний алгоритм, який назвали “бестселеро-метром”, вимірювачем бестселерів. Вони “згодовували” алгоритму тисячі і тисячі різноманітних книг (текст, назва, інша інформація), і тренували його визначати імовірність, з якою ця книга стане бестселером New York Times. Зрештою вони дійшли до того, що алгоритм майже безпомилково визначав бестселери, і взялися за другий етап роботи: тепер вони дізнавалися, які ж параметри перетворювали текст на бестселер, і знайшли багацько: назви, специфічне використання артиклів the та a, основні теми і багато іншого.
В 2011 році вони були впевнені в одному: порно-романи, де секс описується ледь не в кожному розділі, популярними не стають.
А потім сталися “Відтінки”. Здивовані Джоді і Метью також закинули їх в свій бестселерометр… а той спокійнісінько відповів: так, це потенційний бестселер.
Тоді вони дослідили результати ще раз і зробили для себе ще одне відкриття:
Люди читають емоціями. Абсолютно всі бестселери NYT викликають емоційну та фізичну реакцію (позитивну чи негативну — не важливо) від читання протягом перших 10 сторінок і продовжують це робити регулярно протягом всієї історії, змінюючи силу і тональність.
Ви могли чути про 3, 7, 20, 36 видів сюжетів. З точки зору емоцій автори “Коду” дійсно знайшли сім і відобразили їх у графіках де по горизонталі ми маємо відсоток історії (50% це середина), пунктирна горизонтальна лінія відображає нейтральні ситуації в книзі, все що вище — це позитивні події, а все що нижче — негативні і навіть трагічні.
Тож що це за сюжети?
💡 Нотатка: Сім сюжетів це не ті що взагалі можливі, а ті, що дозволяють книгам потрапити до списку бестселерів. Серед не-бестселерів знайшлося багато інших варіантів сюжетів.
1. Комедія
В літературознавстві “комедіями” традиційно називають драматичні історії зі щасливим фіналом. Тут герой чи герої переживають якісь труднощі в самому початку, можливо бідність або негаразди, долають їх, здобувають нову висоту, десь на половині історії їх здобутки опиняються під загрозою, але в фіналі і ці загрози остаточно подолані.
Шекспірівська пʼєса “Багато галасу з нічого” твір саме такого типу: це комедія з двома парами закоханих, яка побудована на грайливих перепалках та непорозуміннях, що ледь не призводять до розставання — та, зрештою, не призводять.
2. Трагедія
Цей тип історії поміщає персонажів, в цілому задоволених своїм життям, в складний а може навіть жорстокий світ, і змушує їх ухвалювати зовсім не найкращі рішення, які все більше і більше погіршують їх становище.
Як приклад цього сюжету наводиться “Диявол носить Прада” (саме книга, бо кіно має дещо іншу емоційну структуру). Героїня пірнає в життя редакції модного журналу і крок за кроком втрачає соціальні звʼязки, карʼєрні перспективи і бажання жити — щоб в фіналі зрозуміти що має рятуватися, доки ще не пізно.
3. Попелюшка
Цей сюжет емоційно повторює історію Попелюшки і тому його зручно називати саме так: все починається з якоїсь яскравої позитивної події, яка, можливо, змінює світ героїв (Попелюшка їде на бал і зустрічає там принца). Але щастю не судилося бути довгим (годинник бʼє північ і карета перетворюється на гарбуз). Герої повертаються до минулого життя, а то і взагалі втрапляють у скруту (знущання мачухи і сестер, Попелюшці заважають приміряти черевичок), але зрештою добро перемагає — фінал нейтральний або навіть щасливий.
4. “Зворотня Попелюшка” або сюжет на мільйон фанатів
Саме ця структура принесла славу “50 відтінкам сірого”. З самого початку герої або стикаються з небезпекою, або потрапляють під вплив чогось темного, заплямовуючого. Герої переживають початкову кризу, знаходять нову впевненість, а може і підлаштовуються під нові умови, стають в них успішними і навіть щасливими… тільки щоб в фіналі все полетіло шкереберть.
Не завжди фінал Зворотної Попелюшки нещасливий: в “Коді Да Вінчі” Дена Брауна (який за думкою дослідників теж є прикладом 4 сюжету) фінал можна назвати щасливим — але перемогу здобувають в самісінькому кінці.
5. Подорож героя
Вам могли називати цей сюжет як єдиний можливий. Ви також могли чути про версію Кемпбела (Герой з тисячею облич), популяризовану Джорджем Лукасом і його Зоряними Війнами. А ще ви могли бачити цей тип сюжету в багатьох любовних романах, книгах про потраплянців і супергеройському кіно.
Герої починають подорож як щось неприємне: Аліса провалюється в кролячу нору, сисадміна Василя збиває автівка — і вони опиняються в іншому світі. Як і в сюжеті 4, ми маємо подолання труднощів, досягнення успіху (в типовому любовному романі десь в середині може відбуватися сексуальна сцена), за якими йде повернення головного лиходія, світова катастрофа або розлучення закоханих — тобто кульмінаційний конфлікт, після успішного розвʼязання якого герої одружуються, коронуються і все загалом завершується добре.
6. Пошук
Шостий тип сюжету це майже відображення попереднього. Я особисто назвала б його “історією розчарування”, тому що цей сюжет пропонує “низький старт”, захопливі пригоди в середині, але врешті “пошук” завершується і приводить героїв в ще гірше місце ніж те, в якому вони були на початку.
Наведені в “Коді” представники цього сюжету: “Виправлення” Джонатана Франзена та “Провулок Світлячків” Крістін Ханни — це життєві історії в одному випадку родини, а в другому — двох подруг, які описують “зльоти і падіння” героїв. Мета цього сюжету — реалістично показати життя (можливо в форматі флешбеків або саги) і створити відчуття ностальгії, підсилене тим, що в фіналі так чи інакше це життя буде втрачене — фізично чи метафорично.
7. Людина у прірві
Це останній тип сюжета, виявлений дослідженням. Він схожий на попередній тим, що часто заглиблюється в реалізм, в опис життя — але цього разу його основа не захопливі пригоди, а некрасива і трагічна реальність. Герої можуть проходити через психологічні випробування, або показувати читачу жахливі сторони нашої реальності. Уявіть артхаусне кіно чи книгу яка виграє якийсь престижний конкурс — і ви з високою імовірністю подумаєте про цей тип сюжету.
Важливо зазначити, що без боротьби, без позитивних змін цей сюжет не спрацює — і саме тому десь всередині крива вигинається вгору, але фінал у таких історій частіше гірко-солодкий, ніж по справжньому щасливий.
Тож це були сім типів сюжетів, сім варіантів, як побудувати історію так щоб вона захопила велику кількість читачів і стала бестселером. Як думаєте, які відомі книги відносяться до якого типу сюжету? Гаррі Поттер? Може щось з класики? А можливо ви знаєте книжки, що не вписуються в цю схему? Обовʼязково пишіть у коментарях.
Бережіть себе
І пишіть із задоволеням!
Авторка: Гринько Тетяна
💡 Стаття ґрунтується на книзі “Код Бестселера”. Нажаль, зараз в книги немає українського перекладу, але якщо ви непогано знаєте англійську, я дуже раджу вам її придбати і прочитати самостійно — особливо якщо вам захочеться краще зрозуміти сутність дослідження та його результати.
