У минулому житті, до повномасштабної війни, я збирала колекцію карт Таро. Не тому, що я ними користуюся, чи на них ворожу, чи намагаюся за ними визначити майбутнє. Ні.
А тому, що є ну дуже гарні Таро й карти Оракула з художнього та творчого погляду!
Я збирала цю колекцію, купуючи унікальні й рідкісні колоди Таро та оракулів, і годинами розглядала, як вони намальовані.
Наприклад, серед моїх улюблених були Crystal Tarot. Ну шалено гарно намальовані! Я досі пам'ятаю їх і колись навіть бачила сон у стилі цих Таро.
А були в мене в колекції дуже веселі Таро. Я діставала їх і розглядала, сміючись. Не тому, що вони зі мною «говорили», а тому, що були так чудернацько створені, що викликали і захват, і сміх.
Були й глибокодумні, духовні. І ніколи не було простих, дешевих, нашвидкуруч «зляпаних», аби продати езотерикам.
Коротше кажучи, дорога в мене була колекція Таро. Дорога і в грошах, бо гарно створені карти коштують недешево, дорога мені і як джерело натхнення, сміху й роздумів.
І всю її я змушена була залишити в окупації. Потім я продала її в добрі руки добрим людям, і вони теж були нею вражені.
Ну і коли я вже осіла тут, де зараз живу, думаю: чогось мені дуже не вистачає. Не вистачає полички з улюбленими речами: книгами й колекцією карт Таро.
Та збирати знову таку колекцію в мене якось немає сили. Не хочу більше. Та була особлива. Дублювати її — не той ефект. Та й я так часто роздивлялася ті Таро, що знаю їх напам'ять.
Натомість я вирішила, що буду малювати свої!
Я ж художниця!
Я намалюю собі скільки захочу колекцій Таро, оракулів і чого захочу!
Тому я почала роботу над власними картами Оракула.
Загалом, ідея власних карт Оракула народилася в мене дуже давно. Років десять назад! І ось скільки часу — втілюється.
Із 30 штук (бо я не знаю, скільки їх буде і скільки взагалі має бути. Я собі надумала, що буде 30) — готові аж дві! 😁
Тому ось він, анонс: я працюю над власною колодою карт Оракула!
Я вирішила, що моя перша колода Оракула буде присвячена божествам різних часів і народів світу.
І взагалі, це ще й надзвичайно цікаве дослідження!
Наприклад, малюючи ось цю карту — К'ініч Ахау, божество Сонця у стародавніх мая, — я згадала про дивовижний храм Кукулькана в Чичен-Іці, Мексика.
Уявіть собі: під час весняного й осіннього рівнодення промені вечірнього Сонця падають на піраміду так, що вздовж її сходів виникає зображення величезного змія, який немовби повільно сповзає донизу, аж до кам'яної зміїної голови біля підніжжя храму!
І це не сучасна світлова інсталяція. Це справжня архітектура стародавніх мая, Сонце та гра світла й тіні.
Щоправда, храм присвячують іншому божеству — Кукулькану, Пернатому Змію. Але сама історія чудово показує, наскільки тісно в культурі мая перепліталися астрономія, архітектура, мистецтво й міфологія.
Також у мене давно готова ще одна карта — Ісіда.
Я дуже люблю історію Стародавнього Єгипту. Я й сама була в Єгипті, і особливо мене захопила Аравійська пустеля.
Досі мрію туди повернутися. Бо ніде на Землі я не відчувала себе настільки вільною від усіх масок, ролей та умовностей.
Хоча, звичайно, пустеля — то не іграшка і не прогулянка під пекучим сонцем.
Коли я була в пустелі з бедуїнами, один із них навчив мене шукати оазис.
Він запитав:
— Подумай і відчуй: де оазис?
І я почала прислухатися тілом. Так, вирішила я собі, мабуть, і вміють відчувати жителі пустелі.
Намагалася вловити найтонші ознаки вологи в повітрі, можливо, навіть запах води. Прислухалася до себе, до свого тіла й навколишнього простору.
А потім махнула рукою за спину.
Ну, виявилося, правильно! 😁
Та це був лише один день, легка прогулянка з бедуїнами до оазису.
Тому кожна карта мого Оракула буде не просто зображенням божества, а й розповіддю про нього, його вимір, історію та міфологію. І про те, що нового я відкрила для себе, працюючи над цією картою.
У мене вже готовий ескіз третьої карти. Та робота йде не швидко. Кожна карта народжується, осмислюється, втілюється.
Наче справді древнє божество входить у цей світ.
Тому я буду «говорити з Богами», малюючи ці карти Оракула. А потім розповідатиму, що дізналася.
І я написала «з Богами» з великої літери, тому що: а якщо Вони існують, а я їх із маленької писатиму? 😁
Тому писатиму з великої.
Імовірність ризику — невідома.
Потенційні наслідки — божественного масштабу.
Вартість запобіжного заходу — одна велика літера.
Рішення ризик-менеджера: пишемо «Боги»!
