Бійся одруків, лінгвісте!
Оригінально публікація на ЖЖ від 12.12.2019.
У Етимологічний словник української мови (у перший том) якось потрапило дивне слово «горос» зі значенням «перемога» і неясною етимологією, «ймовірно угорською». Потрапило воно в нього зі Словаря мови руських південців Пискунова, а туди з одного із записів народної пісні, з наступних рядків:
Ведмедівська попівна горос учинила:
Сімсот турок-яничар з коней повалила.
Нині не важко звірити кілька публікацій з цією піснею. Очевидно, що «горос» насправді був «голосом» у значенні «галас». Отака от «угорська перемога».
Про шкільне “мовознавство”
Оригінально публікація на ЖЖ від 24.12.2019.
«Мало хто знає, але Леся Українка ввела в нашу мову такі слова як „напровесні“ та „промінь“» — стверджує замітка «10 цікавих фактів про Лесю Українку», розміщена на шкільному сайті.
Однак у статті Промінь Словар Грінченка цитує
Гарасько, або талан и в неволи. Повисть в стыхах Мих. Макаровського. («Южный Русскій Зборникъ», изданіе А. Метлинскаго, X. 1848),
Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. Другимъ виданнямъ… Спб. 1861.
Пані Квітка народжена 1871 року від Різдва Христового.
Ніколи не вірте на слово шкільним учителькам української мови.