Шовкові стріли
летіли в зіниці.
Смуток і біль, приступи нестерпні —
вина на ній, що віщує кінець.
Силует нагадував богиню,
незламну, горду й пихату.
З очима, мов темне озерце,
і рукоять зламана в тьмі.
Вона шукає в глибинах, мовчазна,
серед дзеркал і тіней, самотня.
У вірші розмірковується про життєвий шлях, згадуючи про пройдений час, любов та спогади про рідне село. Спогади про перше кохання, яке стало важливою частиною його життя, і прагне віднайти ті місця, де виростав.
Моментами все добре, але дещо не так. Гадати, що тобі не довподоби, починаєш шукати в собі. Розібрати те, скласти те, але картина неповна. Ці рядки про це: пошук, розуміння, прийняття чогось, що може не сподобатися, але буде вірним у душі.
Інколи так буває, що навіть рідні люди повинні кудись піти. Це може бути другий план, а може й остаточний відхід. Так, бувають спроби повернути все назад у наш маленький куточок, але не виходить. Що тоді? Ці рядки про це: які труднощі, випробування треба пройти до єднання.
Поет стає ясновидцем завдяки тривалій, наполегливій та свідомій відмові від того, що кажуть йому органи чуття. Кожна форма любові, або страждання, або божевілля; він відшукує в собі, він випиває кожну отруту в собі і залишає тільки їхні квінтесенції. Це невимовна тортура,..
До всесвітнього дня поезії транслітерувала декілька віршів кримськотатарських поетів і поетес. Більшість з них зі збірки Юнуса Кандима і Миколи Мірошниченка “Окрушина сонця”.PDF скан цієї книги за посиланням.
Поет стає ясновидцем завдяки тривалій, наполегливій та свідомій відмові від того, що кажуть йому органи чуття. Кожна форма любові, або страждання, або божевілля; він відшукує в собі, він випиває кожну отруту в собі і залишає тільки їхні квінтесенції. Це невимовна тортура,..
До всесвітнього дня поезії транслітерувала декілька віршів кримськотатарських поетів і поетес. Більшість з них зі збірки Юнуса Кандима і Миколи Мірошниченка “Окрушина сонця”.PDF скан цієї книги за посиланням.
