“ Час “

Обніми, не вживаючи

слово "кохане".

В розбірці кленів та ялиць

відчую я живе —

те, що ми на переході пробігли,

час, коли осторонь застиг.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
viktor
viktor@shevchukevich

Історії та висновки

24Прочитань
2Автори
1Читачі
На Друкарні з 2 жовтня

Більше від автора

  • “ Любов “

    Любов розтане під гірськими дорогами, а млини й пасовища вдихнуть пахощі майбутнього, що були поверхами зведені, в очікуванні поглядів, на світлі вітрини.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • “ Вибух “

    Прохання про залишок, втіху з рідним плечем, імпонує та свідчить про тривогу, - катастрофою, що трапилася незадовго до " найкращих " канікулів, в проміжку озера, забутого тінню зими.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • “ Пустеля “

    Супровід під лихо, - передає пахощі, ніжні, щирі, дбаливо мрійливі. Поринають у світ, поринувши руки до земної пустелі, за столиком емоцій. Які звабливо опустить очі, щоб не заплакати під шум.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

  • Актуально оновлені “Соколи”

    Ця пісня мені подобається бадьорим ритмом, а от слова, скажімо так, захотілось дещо поредагувати :) , що я і зробила. Далі - оновлений текст "Соколів" та лінк на його відео-запис

    Теми цього довгочиту:

    Соколи
  • Жінка-кабукі

    Колись тут текла річка – тепер в її висохлому руслі збудовано дерев'яну сцену, вмиту світлом. Насправді – це єдине яскраво освітлене місце у цьому спустілому та висохлому світі. Єдине місце, де можна відпочити, заспокоїтися і розвеселитися.

    Теми цього довгочиту:

    Творчість

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Актуально оновлені “Соколи”

    Ця пісня мені подобається бадьорим ритмом, а от слова, скажімо так, захотілось дещо поредагувати :) , що я і зробила. Далі - оновлений текст "Соколів" та лінк на його відео-запис

    Теми цього довгочиту:

    Соколи
  • Жінка-кабукі

    Колись тут текла річка – тепер в її висохлому руслі збудовано дерев'яну сцену, вмиту світлом. Насправді – це єдине яскраво освітлене місце у цьому спустілому та висохлому світі. Єдине місце, де можна відпочити, заспокоїтися і розвеселитися.

    Теми цього довгочиту:

    Творчість