Обніми, не вживаючи
слово "кохане".
В розбірці кленів та ялиць
відчую я живе —
те, що ми на переході пробігли,
час, коли осторонь застиг.
Обніми, не вживаючи
слово "кохане".
В розбірці кленів та ялиць
відчую я живе —
те, що ми на переході пробігли,
час, коли осторонь застиг.
В лазарет ступаю я,
сповідь про втрату, самотність і примирення з болем. Ліричний герой звертається до друга чи, можливо, до частини самого себе — до того, хто залишився поруч у спільному “човні” життя
Текст про глибокі емоції, втрати та спогади. Він передає відчуття смутку і самотності, коли тіло і душа переживають труднощі. Відстань між людьми створює напругу, але спільні спогади допомагають зберегти зв'язок, навіть у важкі часи.
поезія-актуалізація стану навесні, рефлексія сприйняття війни та самого себе
поезія-актуалізація стану навесні, рефлексія сприйняття війни та самого себе