Це твердження стосується , звичаїв, так і усталених думок кожного з нас. Чим раніше нам була привита якась звичка або мета, тим важче її переписати.
Чи порівнювали ви себе та свої успіхи з вашими батьками? Чи згадували ви якусь настанову яку вам давали в дитинстві, або ким ви хотіли стати в олись? «Все починається з дитинства» або те, що ранні роки життя важливі та фундаментальні, для нас у старшому віці, є болючими твердженнями, але його складно заперечити. Навіть попри те, що кожеш є ковалем свого щастя. Ми можемо переконувати себе протягом всього життя, і чим раніше ми почнемо це робити, то міцніше та сталіше воно залишатиметься.
Важливо зрозуміти що саме не дає вам вільно дихати, та від чого потрібно позбутись на цьому етапі щоб стати вільнішими, бо саме свобода думки, волі та дії є базовими ознаками людини. Ми не можемо картати себе чи зсередини пожирати через якийсь шарік за роліком.
Знаєте, мені дуже складно дивитись на людей які все життя проводять за певним шаблоном та не хочуть, і не задумуються над змінами. Я би не говорив що це можливо для всіх, і також бувають різні обставини, але невже настільки мале життя буде вами прожито. Складно буває переформатувати себе та перепрошити на інакший тип мислення або почати жити нове життя з новою метою, це кожен повинен відчути особисто.
Розбавляйте свою рутину та пробуйте нове
Сон-робота-їжа-вечір = цикл. Прагнення повернутись з роботи додому та чекати вихідних у нашому світі стало звичним, і меншість задумуєтсья про те, що це не дуже нормальний стиль життя. Не у всіх робота це стиль життя, та не всі отримують задоволення від діяльності яка приносить гроші. Більшість із нас не є митцями та працюють на роботах найманими працівниками, збагачуючи інших або виконуючи функцію. І після виконання функції чоловік приходить додому і вже не хоче нічого робити рухаючи своє тіло або напружуюючи свій мозок більше як того потребує слухання та споглядання.
Ви не приречені жити життя таким чином, і ви не повинні жити життя таким чином. Мій блог створений для молоді, і я не знаю чи я маю до неї доступ прямо зараз. Але це неможливо, проживати життя у такому стилі. Нам всім потрібно заробляти гроші для того щоб задовільняти свої основні потреби для життєдіяльності та комфорту. А що далі? Задовольняти біологічні потреби і працювати щоб отримувати гроші, мріючи про дозвілля яке є пасивним? Ми застрягли в рутинах та зробили ці рутини суспільною нормою. Коли я бачу у вікно як у людини на великому екрані ввечері гудить телемарафон я хочу плакати від скрутності життя у яке ми всі потрапили.
Людина вимагає творчості та звершень, особливо чоловік. Ми повинні прикладати зусиль замолоду для того щоб розірвати це прокляте коло старіння та життя за звичним та спокійним темпом.
Самі створіть собі життя
Отже, доросла людина в стандартно працює 8 годин на день. Як і у подібних мотиваційних дописах я припущу що ти спиш 8 годин. Всі цифри є змінними. У тебе залишається 8 годин для всього іншого. Ну нехай 6 годин, та нехай навіть чотири години вільного часу на день. Чому ми їх використовуємо так неправильно? Ви самі можете вибирати як використовувати свій вільний час та як витрачати свій ресурс. Але чи не припускаєтесь ви думки, що ви можете втрачати можливості як для задоволення, так і для спогадів, так і для страждання? Сьогодні я почув дуже хороші слова від Кріса Вільямсона, який наголошував, що ми не пам’ятаємо більшість наших днів, бо вони є рутинними та не сповнені звершень. Тільки ти знаєш яке зусилля тобі потрібно докласти щоб ти себе похвалив та запам’ятав свій день.
Сталі переконання, традиції та шаблони існують та їх дуже легко дотримуватись, бо в тебе є на це причина, давня скриптура, майже закон який закарбований у твоїй пам’яті. Ті хто не шкодять та не дають є нейтралами, безкорисними.
Вирвіться з тенет
Слухайте себе та прислухайтесь, який саме голос вами керує. Чи це є не ваше прагнення отримати певну роботу або здобути успіх у спорті, якщо ти відчуваєш себе актором. У кожного є незаспокоєна частина душі яка прагне уваги та ласки. Мені особисто є з чим боротись, та я щодня стараюсь прислухати до внутрішнього “Я” яке обов’язково приведе мене до того, що буде приємно моїм очам. Я ніяк не можу більше слухати настанові та повчання, думати про слова які були сказані мені та змальовувати з шаблону.
Якщо ви будете слухати себе та свій внутрішній голос, який є голосом Господа промовляючим до вас і даючи вам еврику — ви не зможете звинувачувати нікого в ваших невдачах, оскільки невдачі або незреалізованості НЕ БУДЕ. Ви спробували і вам немає про що жалкувати, а якщо все вдалось, то насолода від тріумфу буде надихати вас на нові звершення.
Лише в примиренні внутрішнього та зовнішнього, бажаного та можливого ми зможемо здобути спокій та прийняти себе;
Peace
