Чому?

чому ми так різко перестали розмовляти?

все ж було добре…

мабуть я так вважаю.

тобі краще видніше…

кожного разу, коли бачимо одне одного,

то лише мовчимо…

і дивимося одне одному у вічі…

чому так вийшло?..

що не так з моєю душею…

що тебе відвернуло від неї?..

дай відповідь на ці запитання…

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ростислав Івченко
Ростислав Івченко@rostivchenko

85Прочитань
2Автори
3Читачі
На Друкарні з 15 липня

Більше від автора

  • Ти

    Ти неймовірна, як літні вечори.

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література
  • Rêve!

    Яка у тебе мрія?

    Теми цього довгочиту:

    Українізація

Вам також сподобається

  • Дмитро Кешеля "Родаки"

    Як же мені сподобалась ця книга. Автор так майстерно описує своїх героїв, що в кожному з них впізнаєш частинку своїх близьких та знайомих.

    Теми цього довгочиту:

    Дмитро Кешеля
  • Похорон здорового глузду!

    Багато хто з нас вважає глузд безглуздим. Багато хто з нас вважає правду брехнею. Та жоден з вас ніколи не вважатиме наш глузд глупішим за нас.

    Теми цього довгочиту:

    Вірш
  • Коли вам краще писати?

    Пишу всьо 3 роки, але думаю що виходить достойно. Хочу, щоб ви прочитали мій останній вірш, і як сторонні люди оцінили його. Дякую за увагу

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Дмитро Кешеля "Родаки"

    Як же мені сподобалась ця книга. Автор так майстерно описує своїх героїв, що в кожному з них впізнаєш частинку своїх близьких та знайомих.

    Теми цього довгочиту:

    Дмитро Кешеля
  • Похорон здорового глузду!

    Багато хто з нас вважає глузд безглуздим. Багато хто з нас вважає правду брехнею. Та жоден з вас ніколи не вважатиме наш глузд глупішим за нас.

    Теми цього довгочиту:

    Вірш
  • Коли вам краще писати?

    Пишу всьо 3 роки, але думаю що виходить достойно. Хочу, щоб ви прочитали мій останній вірш, і як сторонні люди оцінили його. Дякую за увагу

    Теми цього довгочиту:

    Вірші