Ти неймовірна, як літні вечори.
Твої очі чарівні, як заходи сонця.
Твої ніжні руки не хочеться
відпускати…
Хочу завжди зігрівати твою тендітну душу
В зимові холодні вечорі.
Коли засинаю завжди думаю про тебе.
Лише з тобою моя черства душа стає мʼякішою…
Лише тільки тобі знайшлося місце
В серці палкому моєму…❤️🫶🏻
Пригортаючи до себе,
чому ми так різко перестали розмовляти?
Яка у тебе мрія?
Вона дарувала йому ключі, Від щастя, голови і від будинку, Від недр своєї душі… Або лише їх половинку… Дарувала пафосні золоті,Дивні, різблені сріблясті,Вони сміялись від душі…Він називав її «Двері до щастя».
Вона дарувала йому ключі, Від щастя, голови і від будинку, Від недр своєї душі… Або лише їх половинку… Дарувала пафосні золоті,Дивні, різблені сріблясті,Вони сміялись від душі…Він називав її «Двері до щастя».
