Простирадло миле,
Пахнучи тобою,
Чуття затуманливе
Хтивою думкою.
Долонне твоє,
Мною небачене,
Ціною любою,
Річчю безтурботною.
Захищу я тебе
Квіткою марною,
Рисами кучерявими,
Але моєю любов'ю
Простирадло миле,
Пахнучи тобою,
Чуття затуманливе
Хтивою думкою.
Долонне твоє,
Мною небачене,
Ціною любою,
Річчю безтурботною.
Захищу я тебе
Квіткою марною,
Рисами кучерявими,
Але моєю любов'ю
В лазарет ступаю я,
сповідь про втрату, самотність і примирення з болем. Ліричний герой звертається до друга чи, можливо, до частини самого себе — до того, хто залишився поруч у спільному “човні” життя
Текст про глибокі емоції, втрати та спогади. Він передає відчуття смутку і самотності, коли тіло і душа переживають труднощі. Відстань між людьми створює напругу, але спільні спогади допомагають зберегти зв'язок, навіть у важкі часи.
Ну що ж, знову всім привіт! Повертаюся зі своїми авторськими віршами на англійські мові. Сподіваюсь ви вдало проводите своє літо!
Знайомство Олекси з Шео, читайте у сьомій главі
Ну що ж, знову всім привіт! Повертаюся зі своїми авторськими віршами на англійські мові. Сподіваюсь ви вдало проводите своє літо!
Знайомство Олекси з Шео, читайте у сьомій главі