"Дозволь розрізати свої нутрощі на славу болю! Кричи так, наче тільки народився. Вдихай сморід обвітреної плоті і жадібно хапай губами останні слова прощення. Адже ти зможеш пробачити своїх убивць, вірно? Адже ти зможеш зрадити свої принципи, так? Можливо, ти колись й доводив з піною біля роту, що твоє слово непохитне, але тепер Ти притримуєш ніж убивці, який смугує тебе з ніг до голови. Причастя як частина себе, смакуй плоть і кров.
Адже в цьому твоє очищення? Бути жертвою, не мати свідомості, бути як ведене ягня. Тебе ведуть до м'ясорубки. Твою шкуру продаватимуть за гарною знижкою.
І на кожному кроці на тебе чекає Освіжувач, він нав'яже тобі свою біль, він влаштує тобі переоцінку. Чого ти коштуєш зі своєю думкою? На одній чаші ваг твої потрухи, в них немає нічого важливого, в них немає нічого цінного. На другу чашу Він кладе ножа. Ваги ламаються під його вагою. Тепер ти розумієш? Ніж - це інструмент, який допоможе гідно оцінити тебе. Ніж безцінний!
Дозволь розрізати свої нутрощі на славу ціни! Твої забобони, твій життєвий досвід: все назовні. Ти пережив втрату близької людини? Ти намагався щось зробити із собою? Ти чув голоси? Біль робить нас ціннішими, біль робить нас прозорішими, біль допомагає краще зрозуміти світ..."
Сектанти вторили кожному слову Проповідника, в натовпах людей, ніби, луною прокочувалося ".. ніж безцінний..", ".. біль.. біль..". Люди в криваво-червоних балахонах піднімали блискучі ножі вгору щоразу, коли знаходили Одкровення, через цей жест над натовпами блищала заграва.
Я стояв у лавах фанатиків і так само підносив ніж угору. Я робив це так само, але мене видавало лише одне: я не розумів своєї ціни! Рано чи пізно це мало статися: за спиною чулося "..зрадник..невірний..він.не.знає.болю.ніж.безцінний...ніж....ніж.."
Мене вивели до Проповідника. Сектанти торкалися мене з побоюванням, вони тицяли ножами в мою спину, а П. лише єхидно посміхався.
"Ооо, ті що увірували! Ми знайшли його!. Неоцінене тіло, плоть, яка не знає болю, неосвіжена шкіра. Цю кров ще не куштували наші губи! Ми оцінимо тебе, хто цінніший: ніж чи ти?! Агнець, ми волаємо до тебе, скинь же на нас свої жили, дай нам напитися з твоїх вен, дай нам оцінити тебе! Шкіра, плоть, кістки: що всередині тебе? Покажи нам все!? Покажи нам свою цінність! "
Наступного моменту я відчув, як вістря ножа проткнуло мою грудну клітку і пронизливий біль вдарив у мій мозок. Ніж рухався зверху вниз, оголюючи мої ребра, оголюючи мою душу. Хтось вихопив моє серце і, тримаючи його над головою, розчинився в натовпі. Люди ділили моє тіло на частини, змотували мої вени та артерії в клубок, розрізали мою шкіру на клапті. Під моїми ногами зникла опора, мої руки не відчувають дотику. І ось, від мого "Я" залишилася лише голова, Проповідник тримає її у своїх руках, ніжно погладжуючи по чолу.
Ніж безцінний.
Ніж був безцінний. Тепер я дізнався про свою цінність, Я цінніший за ножа. На цей раз ваги зламалися в той момент, коли на них були покладені мої нутрощі. Я пізнав Біль і Біль повторювала мої слова: Цінності не існує, все безглуздо. Відносно підорастично.
"Відносність шмата!" - Кричала голова під гул падаючих на землю ножів.
