Дивина

Одного прохолодного весняного надвечір'я, Денис Сергійович Зойкін помітив на задньому дворі зграйку дивних мурах. Звичайнісінькі , на перший погляд, комахи, окупували шматок бляхи, що вже роками лежав без діла. Перебування мурах на металевому листі Денис пояснити не міг. Комах можна зустріти на грунті, деревах, в хаті на паркеті, але аж ніяк не на блясі. Принаймні так здавалося пану Зойкіну. Та це виявилося не єдиною дивиною. Увагу чоловіка привернуло забарвлення мурах. Майже кожна особина носила свій індивідуальний колір. Ось побігла біленька, а ось багряна комашка застигла на місці. Траплялися серед строкатої команди і сині, і зелені і взагалі якогось невідомого Денису Сергійовичу відтінку .

– " Дивина та й годі. Точно якісь нові види, клімат міняється як не як, скоро в нас взагалі тропіки будуть, алігатори в ставках, ананаси на городі, жирафи в лісі. Дивина, одним словом..." – З такими думками Денис Сергійович пішов до хати, бо ж сутеніло, а скоро ще й матч "Ниви" транслюватимуть. Програють звісно, але треба підтримати земляків.

Кілька наступних днів пану Зойкіну було геть не до комах, на роботі запара, хворе стегно нема-нема та й нагадає про себе, коло хати треба порати, ще й футбольний сезон у розпалі. Згадав він, про них, лиш під час розмови з сусідом і за сумісництвом, давнім приятелем – Антоничем. Спочатку мова зайшла про чергову поразку "Ниви", потім про сусіда Грішу, що покинув на призволяще вагітну дружину, потім про болячки. А коли теми для розмов здавалося вичерпалися Антонович мовив.

– Я от у дворі в себе таких птахів інтересних бачив, ніби горобці, але трохи більші і одна половинка жовта, а інша чорна, отакі наче попугаї, але горобці, ну ти поняв.

На захоплюючу оповідку сусіда Денис Сергійович відповів своєю, про різнобарвних комах на блясі.В підсумку бесіда перетворилася на обговорення теорій походження дивних видів. Пригадали радіацію, зміну клімату та кацапів.

Повернувшись додому, пан Зойкін вирішив перевірити як там його новоспечені улюбленці поживають. І яке ж було здивування чоловіка коли він помітив, що лист бляхи, покрився безліччю дірок з яких туди - сюди шастали зграйки різнобарвних комашок.

– Ти диви, бляху пожерли. Воно то не шкода, все одно без толку валяється, але ж де таке бачено, щоб мурахи залізяччя їли. Точно якісь чорнобильські терміти, або біологічна зброя кацапів. Треба потравити чимось, а то так і до мопеду доберуться. Наступного дня Денис Сергійович, придбав на базарі засіб від комах і не зволікаючи окропив ним бляху та прилеглу територію. Покропивши, чоловік повернувся до буденних справ.

І все йшло своїм плином. Денис Сергійович, навіть не звертав уваги на те, як під забором, час від часу прогулюється облізлий кіт з третім оком на потилиці, а на деревах, в лісосмузі неподалік, оселилася зграя двоголових воронів. Час від часу траплялися газетні статті про рогатих собак, котрі розгулюють в центрі міста, чи русалок, виловлених рибалками в місцевих водоймах. По телевізору показували репортажі зі свідченнями очевидців та зафіксованими кадрами, де чітко можна розгледіти двухметрових волохатих істот схожих на мавп, ящірок з десятком лап, черв'яків розміром з анакодну і ще безліч подібних химер. Це все не обходило Дениса Сергійовича, мало що там пишуть чи показують, головне аби різнобарвнні мурахи не зжерли його любий мопед. Та як би чоловік не відхрещувався від див, котрі творилися навколо, вони все одно торкнулися його блаженно-нудного життя.

Тієї злощасної ночі, Денис Сергійович Зойкін прокинувся від звуків грому та якогось нечуваного ревіння, що перекликалося з гуркотом грози. Похапцем одягнувши спортивки, що висіли на бильці ліжка, чоловік помчав на двір, аби глянути, що ж за катавасія там твориться. З утворених на чорному небі воронок, один за одним вилітали гігантські дракони. Так, так, не кажани якісь чи сови, а справжнісінькі дракони, як в отих дурних серіалах – де королева голяка розгулювала. Ох і дивина!

– Ой лишеньки, що ж то робити?! – чувся з за паркану істеричний вереск Антонича.

– Ну, як мінімум перестати дивуватися різнобарвним мурахам, що жеруть бляшанку, – пробурмотів пан Зойкін і побіг до сарайчику рятувати свій дорогоцінний мопед.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Bogdan Kyryshun
Bogdan Kyryshun@kiTWcIztxaYbn_Y

Бавлюся в автора

59Прочитань
3Автори
3Читачі
На Друкарні з 14 серпня

Більше від автора

  • Близько опівночі очікується сніг.

    "Близько опівночі очікується сніг"- пролунало зі старого приймача. Дивно, адже з тих пір, як Він опинився зачиненим в цій хижі, єдиними звуками лишалися електромагнітні перешкоди.

    Теми цього довгочиту:

    Постапокаліпсис
  • Про українську фантастику.

    Українська література, даного характеру, видавалася мені чимось подібним до кексів з родзинками, типу я знав, що таке існує, хтось це споживає, але особисто я куштувати не мав жодного бажання.

    Теми цього довгочиту:

    Рецензії
  • Єдина.

    Любов, романтика і трішки Лавкрафта...

    Теми цього довгочиту:

    Коротке Оповідання

Вам також сподобається

  • Сльози Порожнечі

    -Пане кібермаже, пане кібермаже! - дівчинка тримала в руці клунок невідомо з чим, а другою смикала кібермага за полу роби, намагаючись привернути його увагу.

    Теми цього довгочиту:

    Творчість
  • Хто така Кара Лаберт?

    Книжковий світ багатий не тільки своєю мультивимірністю, але й унікальними творцями. Кожен з яких бачить свої власні всесвіти, створює їх, породжує нові історії. Для цього необхідно набагато більше ніж талант чи фантазія Творець, письменник, автор...

    Теми цього довгочиту:

    Книги
  • Літературне кумівство?

    Допіру дізнався, що в оглядову антологію української фантастики “Мова Вавилону” поряд із творами класиків та знаних сучасників ввійде російськомовне оповідання “Простецы и хитрецы” перекладача з польської Сергія Легези.

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література

Коментарі (1)

…. і що? От я дочитав, і нічого не зрозумів. До чого це було?

Головна думка що пересічного громадянина лише мопед в гаражі і цікавить? 🤔

Вам також сподобається

  • Сльози Порожнечі

    -Пане кібермаже, пане кібермаже! - дівчинка тримала в руці клунок невідомо з чим, а другою смикала кібермага за полу роби, намагаючись привернути його увагу.

    Теми цього довгочиту:

    Творчість
  • Хто така Кара Лаберт?

    Книжковий світ багатий не тільки своєю мультивимірністю, але й унікальними творцями. Кожен з яких бачить свої власні всесвіти, створює їх, породжує нові історії. Для цього необхідно набагато більше ніж талант чи фантазія Творець, письменник, автор...

    Теми цього довгочиту:

    Книги
  • Літературне кумівство?

    Допіру дізнався, що в оглядову антологію української фантастики “Мова Вавилону” поряд із творами класиків та знаних сучасників ввійде російськомовне оповідання “Простецы и хитрецы” перекладача з польської Сергія Легези.

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література