Вступ
Я нещодавно закінчила книгу «Фальшивий принц» і хочу поділитися враженнями про неї.
Короткий зміст (без спойлерів)
Книга «Фальшивий принц» розповідає нам про майже 14-річного хлопчика Сейджа, який проживає у притулку для сиріт. У притулку всі знають його як злодюжку, пройдисвіта і тим ще магнітом для проблем. Одного дня незнайомець, який назвався Коннером, рятує його з халепи і викупає з притулку. Сейдж відмовляється йти, тому його забирають силою. Прокидається він у візку з іншими двома хлопцями, приблизно його віку і схожими на нього зовнішністю. Забравши ще одного хлопця з притулку, Коннер повідомляє їм, хоче видати одного з хлопців за давно загубленого принца, щоб той посів престол і запобіг громадянській війні у Картії. Але і Коннер не такий простий як здається, він щось приховує і Сейдж буде намагатися дізнатися що саме, одночасно конкуруючи з іншими хлопцями за прихильність Коннера, бо того, хто йому не підійде, чекає смерть. Чи дізнається Сейдж правду про Коннера? Чи зможе він приховати свою таємницю від нього? Чи стане Сейдж брехати, підставивши своє життя під ризик? І чи буде він обраним у цьому змаганні на смерть? Це все ви дізнаєтеся, прочитавши книгу.
Характеристика головного героя
Головний герой, Сейдж, вправний майже в усьому. Більшості він навчився у притулку, іншого - з колишнього життя в Авенії, країні злодіїв. Він дуже впертий і завжди чинить опір всьому, що йому не подобається. Попри це він вірний, чесний і хоробрий. Коли потрібно, він не забуває проявлену до нього доброту і віддячує за неї. Хлопець завжди виконує свої обіцянки. Він також дуже розумний, як на його вік, бо зміг приховувати свою таємницю весь час і ще й розгадати іншу. Сейдж справедливий, але і у нього є межа: не треба зневажати його милість, бо другого шансу може і не випасти. Сейдж завжди намагається бути веселим і жартувати, навіть якщо насправді це не так; це показує його вправність у приховуванні своїх емоцій, його оптимізм та віру в себе.
Проблематика
У книзі майстерно передано становище сиріт, в яких немає того, хто б їх захистив, вони вимушені робити те що їм кажуть, бо навіть, якщо з ними щось станеться, ніхто про це не дізнається, та і якщо дізнається, то всім буде байдуже, бо вони сироти. Хлопці так сильно намагаються догодити Коннеру, бо вони бачать в цьому спасіння, вони провели все своє свідоме життя у притулках, вдягнені у лахміття і майже вмирали з голоду, тому увійти у світ дворян, ба навіть королів, видається їм чудовою можливістю, вони готові на все, щоб ніколи більше не повернутися у старе життя.
Також тут присутнє насилля над дітьми, що теж є важливою проблемою, і в цьому романі воно передається доволі жорстоко як на 12-15 років (віковий рейтинг цієї книги). Моментами навіть доводить до сліз, коли згадуєш, що всі ці жахливі події переносить 14-річний хлопчик.
Ну і куди ж без зрад. Зрада - це базовий компонент книг, де присутня конкуренція. Вони тут всюди і там, де ти їх не очікуєш. Також тут наявні сюжетні повороти, деякі з них очікувані (як мінімум, я змогла здогадатись що до чого), але більшість - ні.
Моя думка
Мені дуже сподобалася ця книга. Місцями травмуюча, місцями розважлива, місцями інтригуюча. Всю книгу переймалася долями цих хлопчиків, а особливо Сейджовою, було цікаво чи вдасться йому те, що він спланував. Хоч у книзі присутнє моральне та фізичне насилля, я думаю вона справді підходить під свій віковий рейтинг, хоча мені, людині старшій за 15, було не важко читати цю книгу. Ця книга варта уваги любителям пригод. В ній є різні персонажі: від захопливих і дотепних до глибоких і виняткових. Події динамічні і не дають нудьгувати читачеві. Тож, якщо хочете щось не сильно важке і захоплююче, то «Фальшивий принц» однозначно для вас.
Бонус
Декілька цитат, які мені найбільш сподобались:
Здається, він мертвий. Тому яким би відважним він не був, його це явно не врятувало.
Навіть якщо град не періщить, це не означає, що все спокійно.
Можеш заплатити її богам, дияволам чи Коннеру - кому ти там поклоняєшся. Але в мене пробачення не проси.
Я не хочу влади чи багатства, Коннере. Я хочу жити.
- Я однаково кращий за тебе. - Може, й так, але я красивіший, не думаєш?