Фрагмент 14 – Нація, а не блюзнірство

Автор — за націю, а не за профанацію. Тому вважає себе націоналістом. Таких багато. Але ми не бачимо такої сили, яка могла б згуртувати нас і повести за собою. Нинішнє націоналістичне крило суспільства говорить: «Гляньте, які ми хороші — ідіть за нами». Їх чутно погано та зовсім не видно того хорошого, що вони пропагують. Не відчувається їхня діяльність і голос ледь чутний, хіба що з газетних шпальт. Ми, націоналісти, прибічники національної ідеї, хочемо пізнавати одне одного з першого погляду. І на багатолюдних вулицях, й серед поля, і в лісових хащах; пізнавати за способом життя, а не завдяки демагогічному базіканню. Помисли нинішніх націоналістів сягають дискримінації нацменшин, такі погляди межують із філософією нацизму. Представники народу, що пережив страхітливе мракобісся фашистокомунської епохи не може бодай на крок відступитися від завоювань демократичної цивілізованої більшості?

Куди ж подіти в Україні національну меншість? Вчинити погроми, висилити, вибити всіх до останнього коліна? Асимілювати? Тоді й треба говорити з позиції останнього – з позиції асиміляції, а не профашистської.

Програмна повістка

Чітке визначення суперечить будь-якій демагогії. Українським націоналістам слід визначитися, за силову асиміляцію нацменшості чи асиміляцію природну (несилову). Програмною основою націоналістичного руху має стати філософія природної несилової асиміляції. Такий рух передбачає два шляхи: партійний, тобто згуртований, та індивідуальний. Ці два способи неподільні. Перший передбачає політичну боротьбу за такі закони, за таку державу, коли створюються найсприятливіші умови для розвитку і процвітання українства. Індивідуальний — коли кожний націоналіст не лише пропагує й агітує, а й особистим прикладом, особистим способом життя показує переваги свого світогляду. Тобто ми повинні вважатися кращими не тому, що нам того хочеться, але тому, що воно так є насправді.

Російський імперіошовінізм намагався і намагається будь-що дискредитувати націоналістичний рух, як рух на асиміляцію нацменшинств. Шовінізм завжди натравляє одну націю на іншу, і таке нацьковування буде слабшати зі зростанням несилової асиміляції. Там, де одна нація на своїй землі, там не має потреби у фашизмові. Само собою – ні в шовінізмові, ні в імперіалізмові, ні в націоналізмові. Одна нація — одні люди. То чи може бути щось погане в самій ідеї несилової асиміляції?

Людство знаходиться на завершальній стадії розмежування за національними ознаками, ера імперіалізму (силової зовнішньої асиміляції) відходить в небуття. Ці процеси природні та не залежать від волі суб’єкта. Подальший розвиток людства — стадія внутрішньої асиміляції.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
О. Брама
О. Брама@O.Brama

Нічого особливого.

651Прочитань
4Автори
2Читачі
На Друкарні з 7 лютого

Більше від автора

  • Начхати – (Епістолярій)

    Начхати, розуміють кацапи, що коять, хочуть каятися в гріхах, чи не хочуть, стало давно зрозумілим, що це не гомо сапієнс, а якась дика популяція.

    Теми цього довгочиту:

    Філософія
  • Зуби – (із циклу “Потроху з різних кишень”)

    Всім добре відомо, без зубів сутужно. Немає ноги – вистругав дерев’янку і пострибав, немає руки – є інша, та ще й зуби в додачу. Нема голови… Ну, тут, як кажуть, що відріжеш, те не доточиш.

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання

Вам також сподобається

  • “ Запит “

    Питання до себе та оточуючих, що болить та тремтить, як знайти завершення цілі або як добутися всіх варіацій одного, без падіння у кінці та відмирання себе у рідних очах

    Теми цього довгочиту:

    Філософія
  • Проблема надмірного споживання

    Колись я робила багато постів на тему екології та zero waste. З тих пір пройшло не так багато часу, але почало спостерігатись все більше невтішних тенденцій.

    Теми цього довгочиту:

    Філософія
  • Джон Бродес Уотсон. Переосмислення

    Спадщина деяких великих мислителів минулого дотепер викликає гарячу полеміку. Чого варті дискусії про праці Парето, чи Гальтона, які не стихають по сьогодні. Стосовно же інших вчених та філософів їхні інтелектуальні спадкоємці дійшли стійкого консенсусу.

    Теми цього довгочиту:

    Психологія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • “ Запит “

    Питання до себе та оточуючих, що болить та тремтить, як знайти завершення цілі або як добутися всіх варіацій одного, без падіння у кінці та відмирання себе у рідних очах

    Теми цього довгочиту:

    Філософія
  • Проблема надмірного споживання

    Колись я робила багато постів на тему екології та zero waste. З тих пір пройшло не так багато часу, але почало спостерігатись все більше невтішних тенденцій.

    Теми цього довгочиту:

    Філософія
  • Джон Бродес Уотсон. Переосмислення

    Спадщина деяких великих мислителів минулого дотепер викликає гарячу полеміку. Чого варті дискусії про праці Парето, чи Гальтона, які не стихають по сьогодні. Стосовно же інших вчених та філософів їхні інтелектуальні спадкоємці дійшли стійкого консенсусу.

    Теми цього довгочиту:

    Психологія