Оригінально публікація на ЖЖ від 02.07.2020.
Марнопіль — саме так до падіння Російської імперії називали околишні українці місто Маріуполь. “Маріюпіль” же — чисто кабінетна вигадка доби більшовицької українізації.
Як і будь-яке інше місто так званої Новоросії, Маріуполь був заснований не в чистому полі. Підвалиною йому стала занепала козацька паланка (цебто острог) Домаха. Фортеця була адміністративним центром Кальміуської паланки (цебто «району») Війська Запорізького Низового. Як будь-яка інша паланка, Кальміуська мала свою гербову печатку.
На печатці паланки були зображені схрещені спис і щабля.
Наприкінці 18 століття росіяни пересилили у слободу, що лишилась по паланці, кримських греків і так «заснували» місто Павловськ, котре невдовзі набрало звичної назви. Логічно, що кожне «новозасноване» місто потребує новий герб. Тим паче, що навіть не перезаснованим містам Слобідської України не дозволили зберегти козацькі символи. Тож незабаром Маріуполю пожалували наступний герб:
Над серебряным полумесяцем, стоящим в черном поле, вознесен восьмиконечный золотой крест, в голубом поле, в знак Всемилостивейшего принятия из-под ига магометанского под сильную защиту Российской державы, вышедшее из Тавриды, азийское христианство.
За Влади Рад місто знов змінило назву і герб. Радянська емблема Жданова була очікувано червоною і містила шестірню, однак на диво вписувалася в правила геральдики. Хоч усічений посередині якір був дуже дивним рішенням.
Герб представляет собой щит пятиугольной формы, который волнистой линией разделен на 2 поля: верхнее красное и нижнее голубое, что символизирует принадлежность к приморским городам.На красном поле, вверху, изображен ковш, как символ ведущей отрасли промышленности в городе – металлургии. В центре герба полушестерня, символизирующая машиностроение, она опирается срезами на волнистую линию моря, напоминая солнце, восходящее над морем, это означает, что Мариуполь южный курортный город. Щит внизу по скошенным к центру граням заканчивает изображение якоря, ибо Мариуполь является морским портом страны.Раскраска полей означает принадлежность города к Украинской республике и символизирует город как город огня и моря. Все фигуры на гербе (ковш, полушестерня, якорь), а также узкая каемка по периметру и разделительная волнистая линия бронзовые, рельефные, якорь в центральной части выпукло-граненый.
У сучасному гербі спробували поєднати два попередніх. Він успадкував від царського композицію, а від радянського — воду і якір.
Герб города представляет собой исторически традиционный щит, в основе которого прямоугольник. Щит разделен на 2 равные части по горизонтали волнистой линией – графическим изображением моря. Верхнее поле серебряного (серого) цвета, символизирующего сталь – основную продукцию промышленности города. Нижнее поле – синего цвета, символизирующего море (географию расположения города). Центральный изобразительный символ герба – якорь – символ приморского портового города, торговли (равнозначный Меркурию), а также как изделие машиностроения. Кольцо якоря (золотой круг на сером фоне) изображает стилизованный ковш с льющимся металлом, образующим контуры якоря, кроме того, круг символизирует солнце (южный город). Цифровой символ «1778» обозначает год основания города. Основные изобразительные элементы герба цвета золота, символизирующего могущество, силу, благородство, постоянство, справедливость, верность. Основной смысл графических и цветовых решений герба города – южный город у моря, город металлургов, моряков, машиностроителей, международной торговли (морские ворота Донбасса), город-труженник.
На жаль, новий герб з нізвідки надбав кілька проблем: небажані цифри і накладення «золота» на «срібло» (за правилами геральдики елемент «металевого» кольору не може розташовуватись на «металевому» тлі). На додаток у занадто абстрактному кільці зовсім не читається задуманий ківш.
Окремо слід зауважити, що герб оформлений за російським зразком на французькому щиті, оповитому стрічками. Українське геральдичне товариство рекомендує використовувати округлий іспанський щит і картуш.
З огляду на зазначені вади, я спробував спроектувати заміну, гідну українського міста, що стало форпостом українства на Сході. На мою думку, мій проект, поєднуючи елементи символіки різних епох, влучно передає сучасне значення міста: як економічне, так і військове.
Щит шиповидно пересічений на синє та чорне поля, в центрі щита схрещені золоті якір, спис та срібна шабля з золотим руків’ям: спис скошений зліва, шабля скошена справа, обидва вістрям донизу; якір стоїть в стовп. Щит увінчаний срібною мурованою короною з трьома зубцями. Щит має заокруглений низ та міститься у картуші.
