Культура хороших хлопців
Якщо ви читали “Угоду” Елль Кеннеді та дивились “Поза кампусом” - тобто її екранізацію, то могли помітити одну цікаву особливість: Гаррет Грем, якого вцілому можна назвати green-flag хлопцем, при екранізації втратив ті нечисленні червоні прапорці, які мав. Він позбувся частини своїх двозначних сексуальних підколів, а вкінці “заборону іншим хлопцям наближатися до Ганни” обіграли геть по-іншому, показавши Гаррета, як зрілого, не власницького хлопця.
Це міг бути одиничний випадок. Тільки от, коли я почала читати “Мою провину”, яку неодноразово згадувала в цьому блозі, то зрозуміла, що книжковий Нік Лейстер значно відрізняється він екранізації. В іспанській він позбавлений великої частини червоних прапорів, а в британській ще більше.
Це важливо в контексті майбутніх екранізацій, адже “Поза кампусом” задав тренд на добрих хлопців, а не на романтизацію токсичних стосунків. І, коли ми чуємо про нові екранізації, зокрема темних та булі романів, то можна припустити, що вони теж зазнають змін. Думаю, головні герої втратять принаймні деякі зі своїх неозназначних чи ж однозначно жорстоких рис. Крім того, цілко, можливо, збільшиться кількість зелених прапорів в самій літературі.
Гендерно чутливі теми
Якщо говорити про гендерно чутливі теми, то на сьогодні вони активно використовуються в літературі і така тенденція зберігатиметься й надалі. Навіть любовні історії, які зупиняються на коханні, як центральному елементі історії, просякнті темами прав жінок, нерівності, пошуку себе, проблемі насильства та звільненні від минулого задля майбутнього. Це робить класичисні історії, до яких ми звикли, більш глибинними. Цікавим прикладом переосмислення кохання та ролі кохання є “Тепер. Ми одне ціле” Ґабріедди Сантос де Ліми.
Втома від стандартних історій
Історії повторюються, іноді рухаються по колу, і часто важелі їх впливу вже не працюють на читача. Візьмемо приміром доволі хайпове романтичне фентезі. Чимало авторів працюють з цих жанром, і хоч частина з них створють щось абсолютне унікальне, проте багато хто використовує ту ж міфологію, схожі елементи побудови світу, інші однакові конструкти. Відтак, те, що захоплювало 5 років тому вже не працює.
Також часто на тлі великого досвіду читання, нова (схожа) історія не вражає, навіть, якщо вона є цілком гідною представницею свого жанру. Є культові речі в книзі, які працюватимуть завжди, проте сьогодні особливо є великим попит на оригінальний світоустрій.
Потреба в New Adult
Попри те, що історія ірландських підлітків початку нульових відома під серією “Хлопці з Томмена” захопила багатьох, вона швидше стала винятком. Історія зібрала чимало прихильників, а от противники заявляли, що книга аж занадно підліткова, що цілком логічно, зважаючи, що героями є діти. Насправді, проблеми в Томмені немає ніякої. Старші люди можуть недокінця неї перейнятися, тому що ця історія орієнтована на підлітків, які зможуть себе асоціювати з героїми книг і сповна перейнятися їх проблемами, зрозуміти їх. Тут виникає потреба в New Adult історіях, що є пробіжком між Young Adult та Adult, орієнтована на людей 18-25 років.
Так не виникатиме питання: чому головним героям надто часто 17? В історіях по типу NA, героям без проблем може бути 20, 24 чи 28 років.
Література - дуже змінна штука. Вона відображає суспільство, і тенденції в ній є відзеркаленням руху суспільства. Тренди не існують вічно. Тому варто буди гнучким, розуміти, чого потребує букспільнота, яка сформувалася навколо тебе, і яку ти твориш власноруч, водночас не забуваючи про свій авторський стиль, що увиразнює, виділяє тебе з-поміж інших майстрів пера.
