Віталій Чиж, народився в селі Зачепилівка(Харківська область), з 2016 року живе у Харкові. За фахом Віталій – історик.
Розробник та сценарист нової комп’ютерної інді-гри «Двадцять другий: історії підземного Харкова»
«Двадцять другий: історії підземного Харкова» – інтерактивна розповідь про життя в метро Харкова весною 2022 року. Головний герой — вчитель історії, який намагається жити звичайне життя в незвичайних нових умовах станції метро «23 серпня».
85% від продажів Віталій Чиж з командою віддає на потреби підрозділу «Кракен»
Катя: Віталію, розкажіть, як давно ви займаєтеся розробкою ігор?
Віталій: у розробці я з 2013 року, але мені довгий час було важко щось робити через слабке «залізо». Комп’ютерні ігри потребували потужних пристроїв, яких я на той момент не мав. Тож тоді я обрав для себе інший шлях – мобільні ігри. Саме завдяки одній з них я дебютував як розробник у 2016 році. «Етнос» була моєю першою справжньою робочою грою. Тоді я ще був студентом істфаку, тому ця гра стала моєю студентською роботою.
До речі, у геймдев, як не дивно, я потрапив через те, що побився з другом об заклад: хто з нас перший зробить гру. Мені сподобалося, тому я й досі тут)
Катя: а в який момент після початку повномасштабного вторгнення вам прийшла ідея створити гру «Двадцять другий: історії підземного Харкова»?
Віталій: грудень 2023 року. Якщо чесно, то цю гру я робив із великими сумнівами та побоюваннями стосовно того, що про неї скажуть харків’яни.
Але тільки дарма себе накрутив, виявляється.
Катя: у вашій грі головний герой — звичайний вчитель. Це вигаданий персонаж чи, можливо, ви надихалися кимось, створюючи його?
Віталій: все вірно, у нього дійсно є прототип: дівчина Аня, що була вчителькою та вела уроки з тієї самої станції – як і у грі. Ну і від себе я додав те, що герой викладав саме історію. Такий от симбіоз реальності та мого досвіду.
Катя: а розкажіть про вашу команду😊 Хто ще, окрім вас, працював над грою?
Віталій: усього нас троє. Я – геймдизайнер, сценарист, тридешник. Ілля Худокормов – програміст, а Іван Мазур-музикант. Команда зовсім невелика, проте кожен справляється зі своїми задачами на відмінно.
Катя: чи були якісь труднощі при створенні гри? Скільки часу пройшло від ідеї до реалізації проєкту?
Віталій: насправді часу пройшло зовсім небагато: всього три місяці. Коли гориш ідеєю, то понад усе стараєшся якомога швидше її реалізувати.
Щодо труднощів: так, вони, безперечно, були. Найважчим було потрапити до Steam (всесвітньо відомий онлайн-магазин комп’ютерних ігор).
Скоріш за все ми потрапили до руснявого модератора, який ніяк не пропускав нашу гру, вигадуючи мільярди перевірок та чи не ображаємо ми там кацапів(спойлер: ображаємо).
Зрештою ми подолали той важкий шлях і гра таки пройшла.
Катя: а як щодо локалізації? Наразі тільки українська чи є ще й англійська версія? Якщо немає, то чи планується взагалі?
Віталій: гра «Двадцять другий: історії підземного Харкова» перекладена на шість мов! Там є повна українська озвучка та п’ять видів субтитрів: німецькою, англійською, французькою, польською та італійською.
Катя: ого🔥 І яке загальне враження в іноземних гравців? Чи залишають вони коментарі?
Віталій: іноземці приходять коментувати, але їх не так багато, як хотілося б. Загалом вони задоволені, щоправда, їм не вистачало розуміння історій від npc (всі інші персонажі, що оточують головного героя, живуть своїм життям та спілкуються між собою). Це сталося через те, що для npc ми субтитри не робили, тому іноземцям незрозуміло, що говорять інші персонажі.
Це от, напевно, чи не єдина негативна річ. Наступного разу ми вже подбаємо про повні субтитри, щоб наші іноземні гравці занурилися в атмосферу гри краще.
Катя: підкажіть, будь ласка, а скільки є на сьогодні завантажень вашої гри? І чи задоволені ви таким результатом?
Віталій: 660 продажів на Steam. Та оскільки ми давали гру у відкритий доступ ще до релізу, важко сказати точне число завантажень)
Результатом я та моя команда дуже задоволені, адже продажі на Steam допомагають нам закривати власні збори.
Хоча я розумію, що завжди можна було зробити краще, тож будемо старатися робити ще крутіші продукти. Головне – не зупинятися й творити.
Катя: які ваші подальші плани? Можливо, плануєте зробити щось схоже, але про іншого героя?
Віталій: не певен, бо на такі морально важкі ігри віддаєш багато власних ресурсів: почуттів, переживань тощо. Тому я дуже хочу зробити щось інше – більш спокійне. Наприклад зараз я займаюсь тим, що роблю ремастер «Son of Perun Kharkiv». З новою графікою і стилістикою гра перетворюється на очах. А це ще і доволі рідкісний зараз жанр комедійного бойовика!
Катя: ви казали, що самостійно пишете сценарії. Наскільки це складно для вас та як багато часу займає написання?
Віталій: так, пишу. Складність залежить від того, що ми робимо і які можливості маємо. Скільки буде персонажів, чи багатоголоса буде озвучка, які локації – це все впливає на складність написання. Працювати над сценаріями доводиться довго: це кропітка робота. Найголовніша моя задача – не допустити сюжетних дірок. Бо багато хто цим грішить.
Катя: у вас є ще якийсь досвід у письменництві? Можливо, писали книги? Як взагалі з'явилося бажання писати тексти?
Віталій: це похідна з першого бажання: робити ігри. А щоб вони подобались людям, потрібен гарно продуманий сценарій. От так і працюємо) Досвіду саме у написанні художніх книг небагато. Я науковець, тому пишу здебільшого науковий текст – не для звичайного читача.
Катя: не так часто зустрінеш розробника, який ще й сам пише сценарії. Кропітка робота в обох випадках, тож ви прям молодець👌
І на останок: гадаю, вільного часу у вас не те щоб багато, але чи любите ви читати книги? Якщо так, то які?
Віталій: не повірите, але я саме живу своєю роботою. Я люблю те, що я роблю й добровільно вкладаю практично увесь свій вільний час у розробку нових ігор.
Коли ж є можливість, я читаю дуже багато історичних праць, художню літературу – рідше. Та ось книга “Тигролови” надихнула мене на мене на майбутній проєкт в сеттингу тундри – але деталей поки не розповім, бо гра ще на стадії формування.
Катя: дякую вам за приділений час і бажаю вам успіхів та нових чудових проєктів!
Віталій: дякую і вам! Будемо працювати над цим)
Друзі, якщо у вас є бажання та можливості, підтримайте наших розробників, придбавши гру «Двадцять другий: історії підземного Харкова» або ж будь-яку іншу з тих, що вони зробили до того. Увесь перелік є тут.
