Друкарня від WE.UA

Книга III: Бойові біологи

Бойові біологи передусім належать до Папської служби біологічної війни. Султанат також має схожих учених, щоправда там ними стають невдалі учні-алхіміки Школи дев'яноста дев'яти імен аль-Бістамі. Їхній фах – проведення польових вівісекцій та зібрання для подальших досліджень зразків найнебезпечніших створінь Пекла. Отримані ними знання стають у неабиякій нагоді при створенні зброї, здатної загнати породжень Геєни назад у пітьму, звідки ті явилися.

Корпуси бойових біологів працюють разом з військами у найжорстокіших театрах бойових дій та без вагань рушають із ними вглиб Нічийної Землі, навіть до околиць Брами Пекла чи володінь Вельзевула. Часом групи біологів відряджають у дикі царини Шляху Звіра – якщо пощастить, дістати зразки величних нечистих створінь кшталту жаского Зиготичного Володаря. Між цієї мерзенній плоті шукають вони ключ до зцілення фізичних та душевних ран Незримого Лабіринту.

Дім Мудрості, герцог Антиохії чи один з військових кардиналів самі бува фінансують експедиції, коли на карті стоїть захоплення особливо небезпечної потвори. Чим більше способів убити їй подібних відкриють науковці, тим краще. Незамінною в таких експедиціях стає допомога ірландських воїнів-феніїв, знаних досвідом боротьби зі Шляхом Звіра. Кожна вилазка смертельно небезпечна що для мисливців, що для їхньої здобичі, але в разі перемоги отримають учасники щедру матеріальну та духовну нагороду.

Спіймані жахіття тримають під пильним наглядом у спеціально збудованих клітях і вольєрах. Учені досліджують їхній больовий поріг, а також випробовують розмаїті хімічні, біологічні та освячені сполуки у пошуках слабких місць. При Домі Мудрості зведене окреме укріплене крило, захищене брамою з метеоритного заліза, викутою у формі Печатки Соломона. Алхіміки та вартові-кавасси, які трудяться за нею, суворо дотримуються рукії. Церква також збудувала собі тюрми для прямо заплямованих Пеклом ворогів, знані як Cella Obscura – "приховані камери."

Знаходяться вони зокрема у Новій Антиохії, Ватикані та Кенігсберзі, утім точне розташування лишається найсуворішою таємницею. Це водночас попереджає ймовірні рятувальні операції єретичних агентів та допомагає уникнути паніки серед цивільного населення, раптом якась істота втече на волю. Попри усі перестороги, трапляється подібне набентежу часто. Саме криваві сліди діянь чудовиськ-утікачів породили безліч оповідей про жахіття, що чигають уночі міськими вулицями. Влада існуванню та поширенню цих оповідок активно сприяє, бо так легше приховати істину – а її мисливські загони тим часом полюють на потвор у тінях.

Опинившись сам на сам з істотою, що до смерті налякала би звичайного солдата, біологи натомість впадають у бойовий транс. Все завдяки тренуванням, гіпнотичній обробці та постійним контактам з полоненими створіннями. Їхня головна зброя – вівісектор, обладнаний водночас складними бойовими хімікатами та звичайним лезом для реалій окопної війни.

Останнім часом активно ходять чутки про таємничу організацію бойових біологів під назвою чи то Рука Слави, чи то Гамза – залежно від оповідача.

Її, буцімто, заснували старші біологи султанату та священних лабораторій Нової Антиохії задля обміну знаннями та результатами досліджень. Якщо вірити чуткам, вони сподіваються, що об'єднані зусилля вірян та султанату одного дня допоможуть знищити Чорний Ґрааль та обернути заподіяне Шляхом Звіра.

Оскільки передавати таємниці бойової біології комусь, окрім вищих за званням, суворо заборонено, керманичі султанату та Церкви невпинно шукають бодай найменші сліди ордену. Його члени нібито ховають на тілах якийсь знак чи символ, за яким впізнають один одного.

Орден Відьмопалів та кадії султанату вже неодноразово проводили приховані операції з метою викрити організацію та її учасників – але досі безрезультатно.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Вісник Антиохії
Вісник Антиохії@TrenchCrusadeUA we.ua/TrenchCrusadeUA

Trench Crusade українською

24Довгочити
1.9KПрочитання
21Підписники
На Друкарні з 13 листопада

Більше від автора

  • Книга V: Мідний Бик

    Захищений могутнім Залізним муром, султанат здавна славився бездоганною артилерією. Проте облогові гармати та важкі мортири, які боронять вірян на твердинях муру занадто громіздкі для малих експедиційних сил.

    Теми цього довгочиту:

    Trench Crusade
  • Книга V: Яничари

    Яничари – добірні воїни султанату, з дитинства навчені мистецтву війни. Їх хапають під час нальотів на спустошені невірними північні та східні прикордоння Залізного муру і змалку піддають суворому бойовому вишколу та ідеологічній обробці.

    Теми цього довгочиту:

    Trench Crusade
  • Книга V: Леви Джабіра

    Як завітаєте ви до легендарного султанату Залізного муру, спуститеся глибоко під Дамаські золоті сади, пройдете крізь Печеру Сплячого й повз Сім Брам Можливості, постануть перед вами величні лабораторії й метафізичні факторії ордену алхіміків.

    Теми цього довгочиту:

    Trench Crusade

Це також може зацікавити:

  • Звідки вітер віє

    Селище Громовиця стояло на краю широких лісів і великих полів, де простір був безмежний, а небо, здавалося, сягало прямо до землі. Тут, на цій землі, люди жили спокійно, як і їхні предки, і кожен день був сповнений звуків природи: шелесту вітру, співу птахів та гуркоту річок.

    Теми цього довгочиту:

    Середньовіччя
  • Відьмак між мов

    Я мав намір написати статтю розбір цього перекладу для журналу «Світ Фентезі». Справу я досі не завершив, але хочу поділитися тим, що вже є.

    Теми цього довгочиту:

    Відьмак

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Звідки вітер віє

    Селище Громовиця стояло на краю широких лісів і великих полів, де простір був безмежний, а небо, здавалося, сягало прямо до землі. Тут, на цій землі, люди жили спокійно, як і їхні предки, і кожен день був сповнений звуків природи: шелесту вітру, співу птахів та гуркоту річок.

    Теми цього довгочиту:

    Середньовіччя
  • Відьмак між мов

    Я мав намір написати статтю розбір цього перекладу для журналу «Світ Фентезі». Справу я досі не завершив, але хочу поділитися тим, що вже є.

    Теми цього довгочиту:

    Відьмак