У цій, одній з базових тем, письменницької майстерності пропоную рухатися за наступним планом:
• Визначення конфлікту
• Сюжетний і фабульний конфлікти
• Ознаки конфлікту за Арістотелем
• Види конфліктів і конфліктних планів
• Кореневий конфлікт персонажа
• Конфлікт і художня подія
• Структурні ознаки художньої події
• Конфлікт в композиції
Конфлікт — зіткнення протилежних інтересів, поглядів, загострення суперечностей, спричинених різними непорозуміннями між людьми.
Сюжетний і фабульний конфлікти
A. Конфлікт сюжетний – змістовий: конфлікт позицій, почуттів, цінностей
B. Конфлікт фабульний – формальний: стилістичний, інтонаційний, ритмічний, композиційний і т.д.
• Конфлікт є наростаючим напруженням між героями. Розвиток героїв (збирання себе) означає розвиток конфлікту.
• Не потрібно вести героїв до наперед визначеної точки – потрібно послідовно розвивати закладений конфлікт, і герої самі прийдуть у потрібний пункт. Вектор – збирання себе.
Ознаки конфлікту (за Арістотелем)
1. Важливий – герой не може ігнорувати його
2. Напружений – ставки у конфлікті високі
3. Закінчений – конфлікт має чіткі рамки
• Важливо, щоб конфлікт провокував перехід ситуації у дію
• Наявність конфлікту визначає напрямок формування естетичної події.
• Відповідно, ці якості конфлікту потрібно посилювати у ситуації.
Види конфліктних планів
• «Я-Воно» (фізичний): здоров'я,безпека, свобода і т.д. Боротьба зі стихією (Е.Гемінґвей, «Старий і море»).
• «Я-Ти/Вони» (соціальний): зіткнення характерів (В.Шекспір, «Гамлет»).
• «Я-Я» (екзистенційний) зіткнення зі самим собою (Ж.-П. Сартр, «Нудота»).
• «Я-Бог» (онтологічний) зіткнення з долею, Часом, напередвизначеністю (чи навпаки, свободою) (Г.Маркес, «Сто років самотності»)
Кореневий конфлікт персонажа
Потік і Буття
• Потік – це нескінченна послідовність причин і наслідків, яка змушує людину до вчинків всупереч її совісті. «Відсутність у присутності»
• Буття — це рух людини назустріч ідеальному і спроба бути в цих цінностях ідеального. «Присутність у присутності» і навіть «присутність у відсутності».
• Людина «потрапляє» у позицію буття через ціннісний вчинок, що носить незворотній характер.
• Такий вчинок перетворює індивіда на особистість і є центральною подією будь-якого художнього твору
• Кожна завершена (естетично, внутрішньо) історія – це історія про незворотнє перетворення героя
Структура художньої події
• Художня (естетична) подія – те, що виникає в результаті непримиренного протистояння пізнавального та етичного векторів (нескінченного небуття і скінченного буття).
• «Не випадок, а подія» (Гегель)
• Випадок - те, що стається саме по собі, без участі героя (небуття)
• Подія – те, що допомагає героєві досягти ціль або те, що стає каменем спотикання (перехід в інший регістр свідомості)
Художня подія в проекції на історію
• В романі, новелі зустрічаються дві сили: подія, яка стається (сюжет, зміст, пізнавальна сторона) і те, як ми це подаємо (фабула, форма, етична сторона).
• Художня подія - точка перетину сюжету і фабули, змісту і форми. • Ця точка перетину припадає, як правило, на кульмінацію твору
Структурні ознаки художньої події
1) Герой не може збагнути природи/механіки ситуації, яка з ним стається. Вона непізнавана. Герой виявляє себе в замкнутому просторі свого нерозуміння. Він не бачить автора, але раптом виявляє, що його щось огортає, обіймає.
2) Подія стається в зоні ясності та однозначної переконаності героя (в зоні «сліпої плями»)
3) Життєве просування героя раптом виявляється прорахованим і схопленим невидимою силою.
4) Подія носить невідворотний характер. Герой, навіть якби хотів, уже не може стати попереднім.
5) Герой стикається з чимось, що перевищує його по здатності поникати в суть речей. Він виявляє, що його емпіричне життя схоплено якоюсь іншою свідомістю, якимось іншим ходом (зустріч з фабульним ходом, свідомістю автора)
6) Розуміння світу і себе для героя виявляється обмеженим і неістинним, роблячи героя безпорадним. 7) Коли герой стикається з непізнаваністю світу (він, скінченний, живе у чомусь, що є нескінченним і невичерпним), для нього стає проблема на життєвому рівні – а з читачем на ціннісному рівні.
Простота і предметність оповіді
• Вирішена чи невирішена задача – це має бути актуальним для героя на предметному рівні, а не на філософському рівні (захопити трон, убити ворога, завоювати серце і т.д.).
• Не треба навантажувати героя філософією, трансценденцією. Він має перебувати в проявленій, предметній реальності. Все має бути конкретно, просто і зрозуміло, але в такий спосіб, щоб у світі читацькому неможливість зворотнього ходу ставалася на ціннісному рівні.
• Наприклад, смерть Неда Старка для героя є сюжетною, а для глядача – ціннісною подією.
Структура цінностей у творі
• Цінності героя (викликані характером і данністю самого героя, герой не бачить себе повністю «зі сторони»)
• Цінності читацькі (зав'язані на загальне бачення цілісної картини)
Художня подія у творі – це зрушення у цінностях читача: читач розуміє, що цінності його так само конечні, як і цінності героя (переживання катарсису). Для читача, як і для героя, це також точка неповернення (історії Станніса Баратеона, Ходора, Петіра Бейліша, Рамсі Болтона)
Художня подія - точка неповернення
• Без художньої події текст залишається експозицією, замальовкою (немає ціннісного повороту).
• Після події читач по-іншому, ціннісно, дивиться на початок історії
• Подія – це не те, що виходить саме собою. Подію потрібно свідомо формувати. Читач співпадає по своєму зусиллю з автором, коли реєструє подію в новелі.
Умова співпадіння читача з героєм
• Якщо все мотивовано, схоплено, складено – читач неминуче попадає в позицію автора.
• Подія – це коли читач не зміг не приєднатися до того, що стається з героєм (це, у свою чергу, стається саме тому що герой такий-то і такийто).
• Читач гине, рятується, розстається назавжди разом з героєм, і це змушує читача змінюватися.
• Жорстка структура мотивацій, стосунків неминуче приводить героя і читача у точку ставання.
Конфлікт в композиції
• Постановка конфлікту відбувається у першій третині тексту, у зав'язці.
• Зав'язці передує представлення персонажів (експозиція). Далі йде формулювання конфлікту як такого
• Розвиток дії поляризує сторони конфлікта, посилюючи їх непримиренність і щораз більше переконуючи обидві сторони в неможливості знайти рішення, зручне для всіх
• Максимальне емоційне загострення припадає на кульмінацію.
• Якщо зав'язка – це запитання, то розв'язка – це відповідь.
• Спад необхідний для усвідомлення того, що трапилось і для збирання змістів героєм та читачем
Отже!!!
1. Конфлікт – це колізія інтересів, що змушує героя діяти
2. Конфлікт виникає у зоні «сліпої плями» героя
3. Конфлікт виникає як протиставлення пізнавального і етичного вимірів буття
4. Вирішення конфлікту відбувається в естетичній площині, у площині трансформації свідомості героя через конкретний вчинок
5. Головна ознака художньої події – її незворотність для героя і читача
Якщо моя інформація Вам допомогла розібратися в темі конфлікту то буду вдячна за донат))
