Тільки що закінчив прочитання цікавої та захопливої книги Елізабет Ґілберт «Велика магія. Творче життя без страху». Вона не залишила мене байдужим, і розширила мої горизонти про сприйняття творчості, а саме письменництва. Я волів би прочитати раніше цю книгу, значно раніше… можливо, мені потрібно було взяти її до рук ще тільки на початку своєї письменницької діяльності.
Провал і успіх за великим рахунком нічого не варті – варто лише те, чи любиш ти те, чим займаєшся. Чи приносить воно тобі задоволення? Чи має твій внутрішній світ користь із цього? Чи ростеш ти як творча особистість?
Книга значно зменшила моє власне его по відношенню до письменництва та результатів, яких я очікую від нього. Оскільки головним лишається лише те, чи любиш ти творити. Розчарування, періоди апатії та сумніви – є невід’ємною частиною творчого шляху. І це нормально. Мене це неабияк заспокоїло. Іще мені сподобалось те, що «непотрібно спасати людство» своїми творами – просто потрібно творити, адже це головне завдання творчої натури.
Не потрібно гнатися за ідеалом, і уваги заслуговують не тільки шедеври, але і посередні твори. Не варто бути перфекціоністом, просто потрібно явити свій витвір світові. Вас можуть хвалити або критикувати – але, все це немає великого значення, оскільки у кожного своя думка, яку слід поважати.
Якщо ви літаєте десь в хмарах з думками про славу та уявленням себе черговим «божественним» генієм – візьміть прочитайте – ця книга трохи приземлить вас, та навчить більш простіше відноситися до творчості.
Книга заспокоює та водночас упокорює з тим, що успіх у мистецтві не підвладний поясненню, і немає чіткої схеми того, як його досягти. Просто потрібно трудитися. А ще… ще мати дисципліну і волю. І якщо збіг обставин буде на вашу користь – то ваша зірка неодмінно засіяє. Хоча це не точно…
Я не маю ваги митця або критика, щоб вам рекомендувати цю книгу, але якщо ви вирішили займатися письменництвом або просто творити в будь-якій іншій царині, то візьміть і прочитайте її. «Велика магія» дасть відповіді на безліч питань, які рано чи пізно постають перед творчими особистостями.
