Попри достатньо насичену історію літератури, колумбійських авторів перекладають у нас зовсім небагато. Нобеліанта Маркеса – більше, ніж усіх інших разом узятих (59% перекладів). Якби не він, статистика була б доволі жалюгідною. Поза тим, українською є «Марія» – ледь не найважливіший твір 19-го століття для колумбійської літератури. Також частково перекладений вірш «Ноктюрн», про який я згадував у попередньому дописі.
Перекладені книжки
Хорхе Саламеа. Викрадення сабінянок (1960)
Рубен Арділа-і-Арділа. Нефертіті, цариця Єгипту (Молодь, 1972)
Колумбійські прислів’я та приказки (Дніпро, 1986)
Мануель Сапата Олівелья. Я бачив ніч (Молодь, 1986)
Хорхе Ісаакс. Марія (Дніпро, 1990)
Ґабріель Ґарсія Маркес. Кохання в час холери (Класика, 1999)
Ґабріель Ґарсія Маркес. Сто років самотності: Роман. Повісті. Оповідання (Всесвіт, 2004)
Ґабріель Ґарсія Маркес. Сто років самотності (Фоліо, 2015, 2022)
Ґабріель Ґарсія Маркес. Кохання під час холери (Фоліо, 2016, 2021)
Ґабріель Ґарсія Маркес. Скандал сторіччя. Тексти для газет і журналів (1950—1984) (Видавництво Анетти Антоненко, 2019)
Ґабріель Ґарсія Маркес. Осінь патріарха (Саміт-книга, 2020)
Ектор Абад Фасіолінсе. Ми забуття, яке настане (Компас, 2021)
Ґабріель Ґарсія Маркес. Полковнику ніхто не пише (Фоліо, 2022)
Ґабріель Ґарсія Маркес. Опале листя (Фоліо, 2022)
Ґабріель Ґарсія Маркес. Генерал у своєму лабіринті (Фоліо, 2023)
Пілар Кінтана. Сука (Компас, 2023)
Переклади в журналі «Всесвіт»
Хорхе Саламеа. Викрадення сабінянок (1960, № 7)
Габріель Гарсіа Маркес. Полковникові ніхто не пише; Чудесна клітка Балтасара; Злодіїв у селі нема; Вдова Монтіеля; Один звичайний день (1972, № 3)
Габріель Гарсіа Маркес. Стариган із крилами (1976, № 2)
Габріель Гарсіа Маркес. Осінь патріарха (1978, № 1-3)
Ерні Луке Муньйос. Лист до голубки Пікассо (1981, № 10)
Габріель Гарсіа Маркес. Хроніка вбивства, про яке всі знали заздалегідь (1981, № 11)
Альваро Велес Кальє. Лист до людства (1984, № 4)
Фернандо Крус Кронфлі. Спільні спогади; Дріка звали Хеновело Паломо; На хваленого чатує куля (1985, № 10)
Луїс Відалес. Партія Леніна в ногу крокує із часом… (1986, № 1)
Габріель Гарсіа Маркес. Жінка, яка приходила о шостій (1988, № 2)
Луїс Карлос Лопес. Однокласникові (1988, № 11)
Хосе Асунсіон Сільва. Ноктюрн (1993, № 2)
Габріель Гарсія Маркес. Кохання під час холери (1994, № 9-12)
Ґабріель Ґарсіа Маркес. Сто років самотності (2001, № 5-10)
Ґабріель Ґарсіа Маркес. Щасливої дороги, сеньйоре президенте! (2002, № 5-6)
Ґабріель Ґарсія Маркес. Записник з моїми сумними курвами (2005, № 11-12)
Ґабріель Ґарсія Маркес. Із книги «Дванадцять мандрівних оповідань» (2007, № 9-10)
Ґабріель Ґарсіа Маркес. Аргентинець, в якого закохався ввесь світ (2007, № 11-12)
Ґабрієль Ґарсія Маркес. Неймовірна та сумна історія про невинну Ерендіру і її бездушну бабуню (2012, № 5-6)
Ґабріель Ґарсіа Маркес. Смерть назавжди там, за коханням (2013, № 7-8)
Хенрі Луке Муньйос. Мурахи (2018, № 1-2)
