Куплет 1
Літня октава здіймалась в тиші,
Свіча палала в скутій межі.
Віддавала себе дарованим світлом,
Серед бурі й спокою вічних меж.
Сліди ті лишились, осадки журавлині,
Шторму оплески в нічній глибині.
Цей час розчинився у дотиках вітру,
Зникаючи тихо в прозорій воді.
Приспів:
Пішла надія, коли пройшов ти,
І щось болить, лишаючи сліди.
Крихкий цей слід, не мій, не мій,
У бетонних оковах відбитий, як тінь.
Куплет 2:
Відійшли відчуття, мов доторки зниклі,
Душа блукає між споминів слів.
Звучать кроки твої, мов відлуння у часі,
Де розбитий слід твій на серці застиг.
Свіча догоряє, останній промінь,
Вогонь мій тьмяний, спогадів слід.
Все те, що лишилось — пусті переходи,
Ти залишив мене на межі всіх доріг.
Приспів:
Пішла надія, коли пройшов ти,
І щось болить, лишаючи сліди.
Крихкий цей слід, не мій, не мій,
У бетонних оковах відбитий, як тінь.
Брідж:
І там, де свічка палала яскраво,
Залишився лиш дим — то надії слід.
Бурхливий шторм утих, журавлиний осад,
Забутий, мов літній серпанок в імлі.
Приспів:
Пішла надія, коли пройшов ти,
І щось болить, лишаючи сліди.
Крихкий цей слід, не мій, не мій,
У бетонних оковах відбитий, як тінь.
