Людина, та її призначення на Землі

Життя усіх істот на планеті сповнене діями, що корисні для інших істот. Цей взаємний природній зв’язок просліджується як в річковому камінні, так і у вищих природніх утвореннях - людей. Всі народжуються або створюються на цій Землі без мети і призначення, бо це звичайний потік еволюції живих і не живих істот, але з плином часу те, що створила еволюція починає набирати своєї ваги у світі: каміння розколюватись на менші частинки, утворюючи щебінь, а потім і пісок; люди вчаться і здобувають навички для комфортнішого дальшого життя. І саме час показує яке ці створіння або предмети набувають призначення на своє життя. Люди ставлять собі задачі, виконують їх і виходять на новий рівень розвитку. Каміння розколюється, переходить в стадію піску, з піску утворюється пісковик в якому риби у великих водоймах виривають собі домівки. В цьому і суть - все в цьому житті набуває цілей та призначення з часом, що воно проживає.

Призначення - це роль, завдання когось/чогось у житті, існування. В людей цей процес важкий, але скорочено можна описати лише одним реченням. Людина дорослішає і обирає собі шлях за своїми вподобаннями та вибором. Це і створює її призначення, бо ця людина бере на себе якусь роль, що, як зазначено вище, і є її призначенням.

Наприклад, закарпатський стрімер Артур Ґедзь все життя грав в майнкрафт. Спостерігаючи за тим, як нові оновлення роблять з атмосферної гри-феномена для програмістів зі своїм гейм-дизайном безпонтову гру для дітей, що схожа на всі інші популярні ігри, почав приділяти увагу старим версіям і кайфувати від їхньої атмосфери. Але згодом, він захотів поділитись цим почуттям з великою кількістю людей, тому почав ютуберську кар’єру та створив свою збірку модів для гри Софт Вінд. Він визначив своє призначення дуже добре. Ґедзь зорієнтувався на свої внутрішні почуття прихильності та щирої любові до старої атмосфери гри та поширює це, збираючи навколо себе однодумців та кайфуючи разом. Його найбільше призначення в цьому житті тепер - зберегти для людей ту перлину старих версій гри. І він гарно це робить, бо йде за покликом серця.

А якщо це призначення не вдається віднайти навіть після 20ти років життя у цьому світі? Чи вважається ця людина приреченою чи втраченою для визначення її загальної цілі на цій планеті? На це можна дивитись з песимістичною точкою зору, але краще на все поглянути з точки зору реалізму та логіки. Люди здобувають своє призначення з еволюцією їхньої свідомості, вподобань і цілей. Чим більше людина матиме цілей та розвиватиметься, тим більше призначень в своєму житті вона матиме. Якщо ж людина не робить нічого, щоб віднайти своє я, свою професійність у чомусь, то однозначно і не віднайде своє призначення у цьому світі. Але чи справді варто гнатися і обов’язково, як нашвидше здобувати своє призначення? Ні, бо це здобувається з часом. А можливо, воно не на стільки важливе, як ми про це задумуємося після того, як щось втрачаємо, помиляємось чи здобуваємо поразку. Під час цього люди відчувають надмірну кількість сплутаних емоцій, які важко розрізнити в купі. Це страх, перебільшення, невизначеність, відсутність уявлення свого майбутнього та неможливість побудувати свої плани. В цьому стані не можливо думати реалістично і приймати рішення, що справді діятимуть у довгостроковій перспективі. Тому під час цього навіть і нема сенсу думати про своє призначення. Але при цьому, ми продовжуємо розвиватись і кожна нова поразка і нове короткострокове рішення може вплинути на наше нове призначення в майбутньому.

У висновку ми розуміємо, що кожен здобуває своє призначення незалежно від того, яке наше життя та які умови. Наш розвиток з часом і приводить нас до віднайдення свого сенсу, своєї цілі, свого призначення. За цим не треба гнатись і знаходити призначення цілеспрямовано. Для цього найголовніше йти за покликом свого серця і слухати власні вподобання і з часом призначення з’явиться саме по собі.