Війна звела Вероніку й пораненого бійця Богдана в окупованому селі. Рятуючи його, вона втрачає найрідніших. Пройшовши крізь пекло, дівчина шукає хлопця в Києві. Та чи знайде? Чуттєва драма про біль втрати, пам'ять та обітницю жити й рятувати.
Ще вчора вона сяяла на глянцевих обкладинках, а сьогодні ховається від озвірілих окупантів у сирому сараї, рятуючи пораненого бійця. Жорстока реальність війни вмить руйнує крихке відчуття безпеки, змушуючи героїв пройти через пекло, яке назавжди змінить їхні долі й серця.
Війна руйнує мирне життя селища Козаровичі. У мить смертельної небезпеки Вероніка забуває про страх, щоб урятувати пораненого воїна ЗСУ. Операція в старому сараї проходить успішно, але в село заходять загарбники. Тепер кожен подих і кожна хвилина можуть стати останніми.
Перший день великої війни. Нерівний бій на підступах до Києва змиває останні ілюзії. Поранений Богдан вибирається з пекла, намагаючись урятувати друга та виконати останній наказ командира. Попереду — засніжений ліс, біль і невідомість чужого села. Чи вистачить сил вижити?
У затишку рідного дому Вероніка обіцяє мамі повернутися до медицини, не знаючи, що мирному життю лишилися лічені години. Світанок 24 лютого розривають вибухи та гуркіт ворожих гелікоптерів над головою. Війна безжально вривається на їхнє подвір'я, назавжди змінюючи все.
За дві доби до катастрофи. Вероніка повертається зі столиці до рідного села. Навколо — звичне життя, мамин теплий пиріг і дитячі ігри у війну. Але інтуїція глухо виє від невідомого страху. Атмосфера застигла в очікуванні моменту, коли світ навколо зруйнується назавжди.
Жителі окупованої РФ Луганської області скаржаться на проблеми з водопостачанням та зв'язком, відсутність лікарів та примусову паспортизацію.
Якими очима дивиться Західна Сахара на Україну? Окупація Західної Сахари Марокко, мирний опір народу сахраві, постать Султани Хаї та роль журналістики та активізму у глобальних змінах.
Це оригінальна версія. Письмова розповідь-свідчення від першої особи. Без художніх перебільшень - лише правда очима очевидця. Жанр: документальна проза / свідчення / щоденниковий роман
Окупація. Новий режим — чужі обличчя, страх у поглядах. Перші тижні виживання та пошук сенсу у руїнах реальності,все це реалії того періоду життя.
Реінтеграція деокупованих територій вимагає не лише фізичної відбудови, а й відновлення соціальних зв'язків. Трирічний план та досвід Ізраїлю, спрямований на забезпечення безпеки, економічну підтримку та соціально-правову допомогу громадам через діалог і взаємоповагу
Це — художнє свідчення воєнного злочину, документ пам’яті заснований на десятках реальних історій. Аби всі пам’ятали, заради кого війна має завершитись перемогою. Література мвідченняне для естетики,заради совісті.
– they can be arrested for a like or a repost. [Thread by Andrey Serebrianskyi]
20 лютого Україна вшановує пам'ять Героїв Небесної Сотні. Та водночас цей день має ще одне трагічне значення в новітній історії України — саме 20 лютого 2014 року розпочалася російська військова агресія проти України та окупація Кримського півострова.
До війни я був завідувачем складу в якійсь там дистриб’юторській компанії. Робота? Така, що і валятися міг — аби гроші платили. Зарплата, чесно кажучи, не те щоб “вау”, але вистачало на пиво і бутерброди. Пропрацював я там цілих десять років, і, як то кажуть, навіть
Чому потрібно позбавлятися віри в те, що кожен другий колаборант, а також чому і як ми приборкуємо пам'ять населення цілих регіонів, винищуючи історію.
Після двох років героїчної оборони, яка коштувала Росії понад третину її чинних збройних сил, Україна наближається до переломного моменту. Бракує і людей, і боєприпасів.
Письменник, фіналіст конкурсів
Пишу про те як почалась війна
