Майстер снів

Коли, прокинувшись, я пам'ятаю свій сон, то записую його або в щоденник снів, або в нотатки телефону. Залежно від того, чи планую  потім ним ділитися з іншими. 

Сьогодні снився сон, який мені одразу після пробудження захотілося надіслати друзям. Повідомлення зі снами — коли вже(ще) немає що сказати. А відповідь отримати кортить. Сни — привід для спілкування. 

Я не надаю іншого значення снам. Вони не віщують мені майбутнє і не пояснюють минуле. Я просто їх фіксую. 

Здається, Бредбері казав, що для нього сни — чергова можливість для враження і натхнення. Корисна думка.

Розповім про декілька епізодів із сьогоднішнього сна. 

Найбільше я люблю, коли мені сняться невідомі райони мого міста. Яких немає в реальності. Хоча що є реальнсть?.. (У тексті про сни обов'язково має бути подібна фраза.) У таких снах мене охоплює неземне здивування і захват від того, що, виявляється, увесь цей час у моєму місті, яке я, здавалося, добре знав, був район, абсолютно не досліджений мною... І от нарешті там можна погуляти.

У моїх снах такі прогулянки завжди чомусь відбуваються в сутінки. Так, перехід від дня до вечора — мій улюблений час і, схоже, сни про це знають.

Ще в цьому сні мої очі мали функцію зуму. Я зблизька роздивлявся чужу кухню. LED-лампи, прикріплені під висячими шафками, м'яко й тепло освітлювали поверхні столів. Кухня дуже велика й зручна. На ній було все необхідне для того, щоби приготувати будь-яку страву. Задля затишних посиденьок із друзями.

Кухня — місце в квартирі, де живе душа. Чи живіт. Це поруч, якщо взагалі не одне й те саме...

Надіслав стенограму сну декільком друзям. Одна подруга відреагувала: «Такого в соннику не було». Клас. Я досяг мети. Вийшов за межі мапи сонника, відплив до незнайомих континентів нічного життя свідомості...

Інша сказала: «Класні сни в тебе!». Немов похвалила. Чи можна мати талант до снів? Це якось пов'язано з фантазією? «Він був настільки талановитим письменником, що навіть сни в нього були геніальні».

Ще одна людина відповіла: «Денис, мені зараз навіть спати немає коли, а ти мені пропонуєш читати чужі сни... Наразі не маю такої можливості, вибач».

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Філософія життя
Філософія життя@deni_look_in

Філософія життя Дениса Лукіна

825Прочитань
5Автори
31Читачі
Підтримати
На Друкарні з 19 квітня

Більше від автора

  • Дворові троянди

    Трояндові спогади

    Теми цього довгочиту:

    Троянди
  • Борги

    Телефонують із незнайомого номера. Та виявилося, що все не так, як я думав...

    Теми цього довгочиту:

    Борги

Вам також сподобається

  • Дорожній нарис

    Зеленою "копійкою" їдемо уздовж полів невкритих снігом. Снігу цієї зими взагалі мало було. Та і самої зими теж. Мінуса прийшли не більше як тиждень тому. А до цього тепло було. Ще було ніяково, незрозуміло, час від часу п'яно і майже завжди кепсько.

    Теми цього довгочиту:

    Коротка Проза
  • v.b | один день мого дитинства | цикл “абразія”

    Це не просто спогад — це зупинене літо. День, де млинці пахнуть щастям, друзі чекають біля каменя, а зорі над ліжком — ще не про вічність. Один день дитинства, де світ був цілим. І з того цілого все починалось.

    Теми цього довгочиту:

    Проза

Коментарі (2)

Прочитала, коли сама не могла заснути.

Це чудово – приносити з експедиції сну хоча б його фрагменти.

Вам також сподобається

  • Дорожній нарис

    Зеленою "копійкою" їдемо уздовж полів невкритих снігом. Снігу цієї зими взагалі мало було. Та і самої зими теж. Мінуса прийшли не більше як тиждень тому. А до цього тепло було. Ще було ніяково, незрозуміло, час від часу п'яно і майже завжди кепсько.

    Теми цього довгочиту:

    Коротка Проза
  • v.b | один день мого дитинства | цикл “абразія”

    Це не просто спогад — це зупинене літо. День, де млинці пахнуть щастям, друзі чекають біля каменя, а зорі над ліжком — ще не про вічність. Один день дитинства, де світ був цілим. І з того цілого все починалось.

    Теми цього довгочиту:

    Проза