#новинка
Робити ремейки на свої ж твори — вже добра традиція Дісней. Сьогодні огляд на нову частину "франшизи" від компанії — "Ліло і Стіч"! Погоні прибульців, гавайський колорит і відсилки на поп-культуру - все тут!
Адаптування
Порівнювати мультфільми і фільми завжди важко, адже мультиплікація має куди більше можливостей для втілення та розмаху. Без використання комп'ютерної графіки не обійшлося і вона тут на високому рівні. При перегляді цей аспект не привертає зайвої уваги, а змушує повірити, що серед людей з'явилися прибульці.
Щодо історії, то вона майже дублює оригінал. Якщо витримати довгий час між переглядом цих двох стрічок — ви зловете вайб ностальгії і насолоди у моменти реалізації анімаційних персонажів та локацій в житті. Але якщо ви вирішили передивитися першочерговий твір, то виникне дивне відчуття одноманітності.
Кіно та мультфільм
Новий ковток в історії на кіноекранах має вносити перероблений сценарій, гра акторів та режисерські рішення. Зі сценарієм розібралися — майже нічого нового він не привносить. А от актори впоралися на відмінно! Образи Ліло і Нані втілюють впізнаваних героїв у самобутньому стилі, а подекуди й привносять щось своє. Бешкетність Ліло, "організованість" та любов до сестри Нані загострюють характеристики оригінальних дійових осіб, що дозволяє ще більше проникнутися їхнім характерами.
Щодо режисерських рішень, то тут змішані відчуття. Вдалося розповісти цікаву оповідь, передати місцевий колорит та викликати радісні відчуття від перенесених сцен з мультфільму на екран. Хоч посил у фрагментів однаковий, але кожен з них відчувається по новому — наче куштуєш сотні разів пробувану страву, але тут кухар зумів знайти метод як традиційний рецепт подати з новим приємним післясмаком.
Нові герої
Також стрічка додає нових персонажів у історію — місіс Кекоа та тітонька Девіда. Такий прийом може бути використаний, але, як на мене, тут він не грає на користь картині. Місіс Кекоа бере на себе частину обов’язків колишнього офіцера ЦРУ, які він виконував у мультфільмі. Тут же офіцер виходить дивакуватим і разом з працівницею соціальної служби не розкривається у повній мірі. Суворий працівник соцслужби, який виявляється офіцером ЦРУ у відставці, з іронічним гумором та відсилкою на "Люди в чорному" виглядає куди харазматичніше ніж дивний чоловік у гавайці, який з першої появи викликає підозри, а його "дотепність" часто не дає потрібного ефекту.
Так само і і тітонька Девіда відбирає частину екранного часу самого хлопця. Він з'являється вкрай рідко і в результаті стосунки між Нані і Девідом, про які ми дізнаємося з титрів, викликають дисонанс, адже окрім двох незручних ситуацій нічого нам про це не натякало. В оригіналі ж Девід пару разів запрошує Нані на побачення, видно бажання дівчини відповісти взаємністю, але її постійно зупиняють обставини, проте вони все ж знаходять можливість приємно разом провести час. Хоча тут в титрах вони теж часто з'являються на спільних світлинах разом з Ліло та Стічем, створюючи образ "ohana"(сім'я).
Висновки
Без заперечень "Ліло і Стіч" — одна з найкращих адаптацій Disney(якщо не найкраща 😁). Це кіно з доброю мораллю про єднання сім'ї так само ідеально підходить для сімейного перегляду. Тільки хтось відчує приємні нотки ностальгії з мультфільмом 20 річної давнини, а хтось вперше познайомиться із харизматичними прибульцями у світі людей, де кожен заслуговує на люблячу сім'ю 🥰.
