«Бети — це такі чарівники. Після них текст народжується вдруге», — Май Мальцев.
Бета-рідинг — доволі поширена та ефективна практика в літературному світі, однак для української книжкової галузі це явище порівняно «молоде» та малознайоме.
Письменницьке ремесло — це комплексна робота далеко не одного лише письменника, а етапам редактури, дизайну та, власне, друку й промоції передує надто важливий для якості написаного тексту елемент: вичитка, якою автори часом нехтують. Непомічені автором стилістичні помилки, незавершені образи, «діряві» арки персонажів — бета-читач як незалежний експерт стає в пригоді ще до редактора. Нині існують цілі спільноти бета-рідерів, а в Україні одним із перших подібних ком’юніті став осередок «Місто бета-рідерів» у Telegram.
Ми поспілкувалися з його засновниками Аллою Чумаченко та Маєм Мальцевим, а також Меркинею Міста Катериною Самойленко, аби розповісти, як це будувати «місто» бета-рідерів та чому бета-вичитування потрібне навіть Стівену Кінгу.
Про що та про кого бета-рідинг?
— Це про людей, письменників та читачів, про взаємодопомогу.
Коли працюєш над текстом, то він для тебе найліпший, найкращий: ти читаєш його й перед очима постає весь світ. Але не кожен з нас, авторів, може розкрити всі ключові моменти. Щось автор часто впускає. І лише уважний читач, який здатен обережно пояснити авторові, що було незрозумілим, може покращити текст, — Алла Чумаченко, засновниця.
— Для мене бета й фотограф мають дещо спільне. Хороший фотограф, як вампір: не відкидає тіні й не відображається в дзеркалах. Таким, на мою думку, має бути й бета-рідер. Для себе я завжди тримаю на думці одне правило: «Бета-рідинг — це про рукопис, із яким я працюю. І це про автора, який цей рукопис створює. І ніколи про самого бета-рідера», — Катерина Самойленко, Меркиня (так називають Катерину як очільницю «міста» її колеги (фемінітив від іменника "мер") — прим. жур.).
Нові ідеї — це завжди люди. Хто входить до команди «Міста бета-рідерів»?
— Коли ми з Маєм вирішили створити осередок «Місто бета-рідерів», то, звичайно, насамперед подумали про тих, з ким вже працюємо. Так вибір упав на Катю Самойленко — одну з редакторок журналу «NONAME», яка ще є моєю бетою. Вона стала «меркинею» нашого міста, — Алла Чумаченко.
Що стало поштовхом до створення проєкту?
— Ми всі письменники. Я, Алла, Катерина. Тому насамперед «Місто бета-рідерів» ми створювали для себе й авторів, які потребують бет. Автор без бети — то сумний сум, бета без автора — професіонал, що ховає здібності в шухляді. Ми потребуємо один одного, — Май Мальцев, засновник.
Чи всім авторам потрібні бета-рідери, чи, можливо, це знахідка лише для тих, хто не вміє бути об'єктивним до своєї творчості?
— Об’єктивність і суб’єктивність у творчості — це, здається, тема, щодо якої можна вести диспути нескінченно. Але я лише скажу, що бета-рідерів мають навіть ті письменники, в професійності яких ми не можемо сумніватися. Стівен Кінг дає прочитати свій рукопис дружині й ще кільком друзям. У Брендона Сандерсона альфа- й бета-рідерів близько 70, — Катерина Самойленко.
На «приїзд» кого чекає «місто»? Кому варто долучатися до проєкту?
— Я хочу, щоб наше місто поповнювалося «жителями» — не лише авторами, бетами чи редакторами, а й іншими спеціалістами. Бо це біль багатьох письменників, коли є питання й немає спеца, в якого можна запитати тут і зараз. Починаються пошуки, атаки на гугл та невідомі сайти. Тому я очікую, що читачі, які мають вузьку спеціальність і, найголовніше, працюють за нею, долучатимуться й відмічатимуться у створеній гілці «Проф обговорення», — Алла Чумаченко.
Я авторка та шукаю бета-рідера, як відбувається процес пошуку в спільноті?
— В осередку було відокремлено систему особливих гілок. Інформація в них заповнюється за зразком анкети, що запропонувала Катерина. І можна зручно переглянути базу бет, редакторів, коректорів й авторів. Учасникам легко знайти один одного відповідно до потреб, які вони мають. Ще в «Місті бета-рідерів» проводяться професійні обговорення, де кожен з учасників на запит ділиться нюансами своєї професії. Інформація з першоджерела — це ж круто! — Май Мальцев.
Проєкт ще доволі молодий, однак, вочевидь, за три місяці вже відбувся певний поступ. Яке головне досягнення в розвитку «Міста бета-рідерів» за цей час?
— Досягнення спільноти — це те, наскільки корисною вона є. І ви можете побачити наші результати в гілці «Відгуки». Вона добре показує, що «Місто бета-рідерів» не просто ще один чат, а інструмент, яким користуються, і який працює, — Алла Чумаченко.
— Зараз у «Місті бета-рідерів» майже 400 учасників. Спільнота активно росла з першого дня створення. Для нас це сигнал: ми змогли створити платформу, яка відповідає на потреби й виклики, які існують у письменників, бета-рідерів та інших учасників літературної сфери, — Май Мальцев.
Якщо я лише починаю свій шлях бета-рідерства, чи є сенс долучатися до спільноти?
— Так, і на це є кілька причин. По-перше, будь-яке творче ремесло часто справа самотня. А «Місто бета-рідерів» — це ком’юніті, яке об’єднує людей, згуртованих довкола одного ремесла. У нас є багато спільних інтересів. Щонайменше ми всі любимо читати. По-друге, це можливість ділитися власним досвідом та переймати досвід інших колег. Ми часто ділимося посиланнями на корисні ресурси або радимо одне одному книжки, які допоможуть розвинути рівень майстерності. По-третє, «Місто бета-рідерів» створене за принципом дейтинг-спільноти. У нас є анкети письменників і бета-рідерів, завдяки яким можна дізнатися заздалегідь про жанр рукопису, про його рейтинг і навіть про ті моменти в тексті, на які письменники хотіли б, щоби бета звернув увагу. Вважаю такий формат особливо зручним для початківців, — Катерина Самойленко.
Яку наріжну пораду дасте бетам-початківцям?
— Читайте. Робіть. Спілкуйтеся. З першим усе просто. Аби зрозуміти, як зроблені книжки, потрібно їх читати. Обирайте найкращих представників жанру, з яким плануєте працювати, й поринайте з головою в їхню творчість. Читайте класиків, оскільки важливо розуміти витоки кожного жанру, розуміти, як він розвивався, які прийоми були актуальними в різні літературні епохи. Читайте те, що популярне зараз, навіть якщо вам ця книжка не до смаку, аби розуміти, які тенденції характерні для творчості популярних авторів. Читайте посібники з літературної майстерності, адже потрібно орієнтуватися в інструментарії, який використовує письменник, аби давати допоміжні коментарі. І беріться до роботи. Одразу. Повірте, самі автори направлять вас: напишуть, на що саме вони хотіли б, аби ви звернути увагу у творі: чи динамічний сюжет, чи логічними є вчинки персонажів, чи вдалося вам добре уявити обставини в певній сцені, чи вам навпаки бракувало деталей? Є автори, які навіть готують анкети для бета-рідерів, аби ті нічого важливого не пропустили. І спілкуйтеся з іншими бета-рідерами. Кожен бета має у своїй скриньці Пандори кільканадцять лайфгаків, про які може вам розповісти, — Катерина Самойленко.
Якби могли описати «Місто бета-рідерів» єдиною фразою, що б сказали?
— Як часто говорить Катя: «дістати рояль із кущів», — Алла Чумаченко.
— Професіоналізм, — Май Мальцев.
— Я використала б вираз «Dream team». Адже тут кожен знаходить свого ідеального партнера для роботи над рукописом, — Катерина Самойленко.
Долучитись до «Місто бета-рідерів»: https://tr.ee/GrG2jaxZa9
Журналістка: Софія Стефанишин
Коректорки: Анна Ковбасенко та Ангеліна Іванченко.
Маєш цікавий матеріал про сучасну українську літературу та хочеш, аби його опублікували? Надсилай на пошту [email protected].
Популяризуймо сучукрліт разом!
