Вітаю тебе, світе,
З всесильною вродою.
Лукавить зір, зворушує мене,
Беззахисна орбіта, пронизлива тобою.
Чотирнадцять всадників світ відкриють,
Щоб вісімнадцять років відсвяткувати мною.
Вітаю тебе, світло моє,
Не погасни, не закривай долю ясну.
Ти не мовчиш, людьми не правиш,
Лише сніг виробляє на благо людське.
Очі нагадують рум'янець, палітрою,
Сіро-голубою, милою, як мрія.
В минулій частині "Бен і Тінь" ми знайомилися з персонажем і відкривали його світ. Ця частина — дрібний флешбек, який відкриває паралель між людиною і твариною. Сусідський хлопчина доволі схожий на нього, особливо в прагненні до чогось, що може забрати ту самоту, яка його їсть.
Вірш передає глибокі емоції і роздуми про долю, втрати та зраду. Він починається з образу тихих небес, які символізують безмірність і невідомість, що переплітається з людською долею. Серце в тиші не може зрозуміти, що відбувається, поки не відчуває болю гріха.
«Бен і Тінь» — це казка не зовсім для дітей, і не зовсім для дорослих. Це історія собаки, який мав дім, миску, ім’я — але щодня дивився за паркан і відчував, що шукає щось більше. Він не знає, чого саме — чи тепла, чи матері, чи власного запаху на вітрі.
Як ви могли вже прочитати по назві, нещодавно, я прочитала першу книгу «Вітаємо в цьому світі, Крихітко!» від авторки затишних історій, Фенні Флеґґ.
Курси “ЛітОсвіти” вирішили видати збірку творів своїх випускників. Видання сформовано через конкурсний добір, тому містить виключно якісну прозу. Зокрема там відсутня моя писанина, зате є тексти 20-ти достойників.
Як ви могли вже прочитати по назві, нещодавно, я прочитала першу книгу «Вітаємо в цьому світі, Крихітко!» від авторки затишних історій, Фенні Флеґґ.
Курси “ЛітОсвіти” вирішили видати збірку творів своїх випускників. Видання сформовано через конкурсний добір, тому містить виключно якісну прозу. Зокрема там відсутня моя писанина, зате є тексти 20-ти достойників.
