Надихай же,
спокуси поглядом ароматів
тих листів осінніх, які тримали — в обіймах вікна серденька.
Роздягни душу, щоб, як дитя, щоденно ніяковів,
нехай я напишу для тебе з сотень романів,
де кожен — з твердим перекладом.
Жовтизна прийшла, і я радію,
не знаючи, коли настане це диво.
Сум і туга. Ліричний герой спостерігає за незнайомцем і згадує про свого друга, який лежить у будці, втомлений і хворий. Святкові звуки не приносять радості, а навколо панує тиша і пустота, що підкреслює відчуття самотності та безнадії.
Тихенько колихали хвилі, човен простенький, коли вийшов на алею моря. Мрії, сонячні промені — все у твоїх ніг. Тільки знайди для себе сьогодення видимих рук. Чи зможеш пройти повз тіла, які тонули в очах дитячих полів?
Вірш сповнений емоціями, притаманними подіями, що цільно закріплені за якимось місцем. Тим місцем, з яким ми асоціюємо подію, чи то зірки, чи сповнена любові, людина.
Життєва казка для дорослих про стосунки, сімейне життя і право вибору.
Немає сенсу освітлювати шлях для того, хто радше ховатиметься у пітьмі.
Життєва казка для дорослих про стосунки, сімейне життя і право вибору.
Немає сенсу освітлювати шлях для того, хто радше ховатиметься у пітьмі.
