Виявляється, для того, щоби прокидатися після 12-ої, не обов'язково з вечора бухати. Достатньо просто впиватися реальністю. Читати, дивитися, слухати. Вчуватися в ніч і в себе.
Уявляю діалог у відповідного нарколога:
— Доктор, у мене сильна залежність від реальності...
— Ну, не буду жартувати про горбаня і те, що йому може допомогти... Скажу лише... Знайдіть собі додаткову роботу!
Коли в роботи, яку треба виконати, немає чіткого графіку, або взагалі немає роботи, то є ризик перетворитися з людини на сову. Ух!
Я вирішив покласти цьому край. Поставив будильник на 10-ту(типу рано), незважаючи на мізерну кількість сну, яку давали мені ці рамки.
Лайфхак: щоби, прокинувшись, не заснути знову, треба сісти в ліжку. У такому стані теж можна заснути, але це буде важче. Ну, а потім необхідно не забути встати.
Словом, вийшов із порочного кола.
Але здавалося, ніби досі перебуваю в сні. Картинка немов пригальмовує. Дійсність не провантажується повністю.
Не можу ні на чому зосередитися. Усе наче вислизає з рук. Дивне відчуття: навколо — несправжнє. Цікаво, а якби я прокинувся о 8-ій?..
Я мав встати після 12-ої, але приперся в яв о 10-ій, коли ще нічого не було готово... Мені пощастило(?) побачити залаштунки світу.
