Насамперед задайте собі питання, чи можете ви обійтися без цього положення тіла у вашому житті?
✔️Чи можете ви ніколи не виводити коліна за носки, або вам все-таки іноді доводиться спускатися сходами та присідати навпочіпки?
✔️Чи можете ви ходити, бігати, стрибати, танцювати і решту всього, що ви робите вашими ногами, завжди на підзігнутих колінах, ніколи не випрямляючи їх?
✔️Аналогічно з ліктями — ви завжди контролюєте, щоб не дай боже не було локауту в лікті, коли встаєте зранку з ліжка і спираєтесь на руку?
✔️Чи підтримуєте ви нейтральне положення хребта, коли чистите зуби або зав’язуєте шнурки? Коли перехоплюєте дитину, яка зібралася з розбігу кидатися на дорогу? Коли тягнете важку незбалансовану габаритну коробку?
✔️Наскільки ви взагалі контролюєте кути у ваших суглобах кожну секунду, коли живете своє нормальне життя?
Якщо ви не можете не приймати такі положення тіла у звичайному житті й тим більше якщо ви не можете свідомо контролювати їх весь час, ймовірно, тренувати їх на тренуваннях — непогана ідея.
Інше питання, як часто тренувати, як довго, під яким навантаженням, якими вправами, в яких випадках.
Тяга Джефферсона — нормальна вправа, але буде розумно виконувати її з відносно невеликою вагою, іноді без зовнішнього обтяження взагалі.
Нічого жахливого в контрольованому випрямленні колін в гак-присіданні, про яке мене запитували нещодавно, немає. Але в деяких випадках може бути сенс в тому, щоб обмежити амплітуду руху, наприклад, людям з гіпермобільними колінами, тим, хто просто відчуває дискомфорт в колінах в такому положенні, тим, хто хоче робити цю вправу в вибуховому темпі. (Хоча для всіх цих випадків просто є кращі та безпечніші за гак-присідання варіанти). Звісно, теоретично можна навішати на тренажер таку вагу, під якою у людини без будь-яких проблем с колінами вони складуться у зворотний бік, але це історія не про небезпеку локауту ніг в присіданнях, а про небезпеку еголіфтингу. Не беріть вагу, яка ламає вам ноги просто тому, що ви їх випрямили.
Якщо нам не потрібен локаут в суглобі, він там принципово неможливий, як, наприклад, в плечовому суглобі. В колінах і ліктях він потрібен для стабілізації кінцівки та протидії зовнішній силі, спрямованій на її згинання. Якщо нам непотрібно згинання і розгинання хребців, вони зростаються в єдину кістку, як сталося з крижовими хребцями. А з поперековими не сталося, тому що нам потрібна рухливість попереку. Наші предки старанно еволюціонували, щоб зараз у нас було таке класне функціональне тіло, навіщо весь час намагатися обмежити його базові можливості?
Не треба демонізувати звичайні положення суглобів у межах цілковито нормальної для них амплітуди, не треба уникати таких положень — треба шукати оптимальне навантаження для них у кожному конкретному випадку.
