Сучасна репрезентація Криму та кримських міст має купу проблем, зокрема це використання основних символів міст.
Тому у мене виникла ідея познаходити дійсно хороші символи для кримських міст, і зокрема зробити з ними серію зображень.
Чотири з них, про Акмєсджит та Ак’яр, я вже публікував, а це публікація з наступними двома, про Кєрич. Ще раз подякую за них авторці.
Кєрич (Керч). Церква Іоана Предтечі
Перша писемна згадка церкви датується 1334 роком. Проте, науковці датують закладення церкви VIII століттям, що робить її однією з найстаріших церков України. Її найстаршими частинами є вівтарна частина та східний фасад.
Після захоплення міста російськими військами у 1771, та анексії міста у 1774 році, церква була захоплена РПЦ.
Звідтоді не один раз перебудовувалася. Зокрема, північний притвор та дзвіницю у стилі класицизму спроєктував Амбарцум Карапетов наприкінці XIX століття.
Кєрич (Керч). Єні-Кале
Османська фортеця модерного часу, кримськотатарською yeñi (діалектне, літературне yañı) — нова, qale — фортеця. У 1696 році московські війська захопили фортецю Азак, зараз російське місто Азов, і тому у 1699 році османи почали будувати Єні-Кале, “нову фортецю”.
Зведенням фортеці керував італієць-мусульманин Голоппо, а в будівництві допомагали французькі інженери. У 1703-1706 роках зведення було завершено, і фортеця стала головним штабом османської оборони Причорномор'я. Її гарнізон становив близько 800 османських і 300 кримськотатарських воїнів.
У 1771 році Єні-Кале була захоплена російськими військами, і з часом втратила військове значення. Селище навколо фортеці перетворилося на місто-супутник Керчі, і як окреме місто входило у Керч-Єнікальське градоначальництво. У 1948 році Єні-Кале перейменовано на Сіпягине, а у 1960-х роках увійшло до складу міста Керч.
***
Дякую за увагу! Підписуйтесь на мій канал у тґ або у вотсапі.�
Якщо хочете пришвидшити створення нових малюнків, можете підтримати загальний проєкт репрезентації Криму копійчиною на donatello.
