Річенько моя,
Розкажи та покажи,
Старанне каяття
Тобою пропитане.
Завзяте вузлом, мила моя,
Яке кохаючи, лаяла ти.
Дружня моя, річенько,
Тобі пишу я.
Хочу показати листа,
Який подумки загубила ти.
Красиве словами,
Вмістом печальне,
Адресоване течії,
Палючій, тямущій,
Що згодом покине мене.
Описується мрійлива подорож у далекі гори за океан, де панує атмосфера свободи і єдності. Вогнище символізує тепло і затишок, а танець без слів відображає глибокі емоції та зв'язок між людьми. Головним є те, що для щастя потрібна лише людина з музикою в душі
У вірші йдеться про трансформацію почуттів, де герої відмовляються від страждань і обирають любов і тепло. Проте, незважаючи на це, вони відчувають, що темрява все ж наближається, і їхній шлях веде до невідомості.
Сповідь солдата, яка перетинає різні часи, включаючи звуки з недалекої католицької церкви, дітей, вибухи — це лякає когось, але кому, як не йому, це бачити і відчувати? Недовго залишилося, скоро кінець, щось зробив — щось ні. Як би Бог був, чому він мені це дозволив? Де ваш мир?
Музика. Підхопила, притягла, з'єднала, звабила... Розум поступився. Тільки очі обережно питали: пам'ятаєш?
все ще любовні записки при світлі повної луни у чергову безсонну ніч. жовтень 2022
Музика. Підхопила, притягла, з'єднала, звабила... Розум поступився. Тільки очі обережно питали: пам'ятаєш?
все ще любовні записки при світлі повної луни у чергову безсонну ніч. жовтень 2022
