Річенько моя,
Розкажи та покажи,
Старанне каяття
Тобою пропитане.
Завзяте вузлом, мила моя,
Яке кохаючи, лаяла ти.
Дружня моя, річенько,
Тобі пишу я.
Хочу показати листа,
Який подумки загубила ти.
Красиве словами,
Вмістом печальне,
Адресоване течії,
Палючій, тямущій,
Що згодом покине мене.
Сповідь солдата, яка перетинає різні часи, включаючи звуки з недалекої католицької церкви, дітей, вибухи — це лякає когось, але кому, як не йому, це бачити і відчувати? Недовго залишилося, скоро кінець, щось зробив — щось ні. Як би Бог був, чому він мені це дозволив? Де ваш мир?
У вірші йдеться про надію та відновлення. Вітри символізують зміни, а лелеки — тепло і підтримку. Незважаючи на втому, серце наповнене щемливими почуттями, сподіваючись на те, що світанок принесе нові можливості і не зникне в темряві.
У вірші розмірковується про життєвий шлях, згадуючи про пройдений час, любов та спогади про рідне село. Спогади про перше кохання, яке стало важливою частиною його життя, і прагне віднайти ті місця, де виростав.
В цьому довгочиті ми привідкриємо завісу та розберемо деякі цікаві особливости нашої майбутньої платформи українського фанфікшену!
В цьому довгочиті ми привідкриємо завісу та розберемо деякі цікаві особливости нашої майбутньої платформи українського фанфікшену!
