Річенько моя,
Розкажи та покажи,
Старанне каяття
Тобою пропитане.
Завзяте вузлом, мила моя,
Яке кохаючи, лаяла ти.
Дружня моя, річенько,
Тобі пишу я.
Хочу показати листа,
Який подумки загубила ти.
Красиве словами,
Вмістом печальне,
Адресоване течії,
Палючій, тямущій,
Що згодом покине мене.
У вірші автор висловлює своє захоплення світом і його красою. Він вітає світло, яке приносить радість і надію, підкреслюючи важливість кожного моменту. У рядках згадуються чотирнадцять всадників, які символізують нові можливості та зміни, пов'язані з досягненням повноліття.
Вірш передає глибокі почуття любові та ніжності, які відчуває ліричний герой. Він описує простирадло, яке пахне коханою людиною, символізуючи близькість і інтимність. Долоня коханої є для нього невідомою, але цінною, що підкреслює силу почуттів.
В тексті йдеться про пошук внутрішнього спокою та гармонії в світі, що постійно змінюється. Ліричний герой розмірковує про минуле, згадуючи яскраві моменти, які залишили слід у його серці.
Вірш про неї і про мене. Її зрадили усі, а я не маю права її шкодувати.
Існує група островів під назвою острови Пелагія. Про які ви сьогодні дізнаєтесь, та невелику історію звідти.
Вірш про неї і про мене. Її зрадили усі, а я не маю права її шкодувати.
Існує група островів під назвою острови Пелагія. Про які ви сьогодні дізнаєтесь, та невелику історію звідти.
