Науковий статус-кво
Офіційна біографія ґрунтується на:
- Церковних реєстрах (хрещення, шлюб, смерть).
- Податкових відомостях (борги за зерно).
- Театральних документах (виплати актору «Слуги лорда-камергера».
Контраргументи дослідників:
1. Проблема освіти
Шекспір відвідував лише стрітфордську «граматичну школу» (7-13 років). Знання в його творах вимагають:
- Вільне володіння латиною, грецькою, італійською (Джонатан Бейт, Шекспір: Індивідуальність, 2023).
- Досвід придворного життя (п’єси «Генріх IV», «Гамлет»).
2. Юридична точність
У творах використано 237 термінів Common Law («fee simple», «remainder»). Але Шекспір не мав юридичної освіти (Джордж Кіт, Shakespeare’s Legal Language, 2020).
3. Авторські теорії
1. Крістофер Марло (1564–1593?)
- Основні аргументи:
- Стильова ідентичність (аналіз лексики та метафор у п’єсах Марло та раннього Шекспіра).
- Теорія фальсифікації смерті: Марло, засуджений за атеїзм, міг інсценувати власну загибель, щоб творити під псевдонімом.
- Слабкі сторони:
- Немає архівних доказів зв’язку між Марло та стрітфордським Шекспіром.
- Зникнення Марло датується 1593 роком, тоді як ключові твори Шекспіра написані після 1600 року.
2. Едвард де Вір, 17-й граф Оксфорд (1550–1604)
- Основні аргументи:
- Блискуча освіта, знання 8 мов, досвід при дворі Єлизавети I.
- Географія його подорожей (Італія, Данія, Франція) точно відповідає місцям дії п’єс («Венеційський купець», «Гамлет»).
- Ініціали «E.V.» (Edward Ver), знайдені в рукописах шекспірівських творів.
- Слабкі сторони:
- Помер у 1604 році, тоді як 11 п’єс Шекспіра (включаючи «Макбета» та «Бурю») написані після цієї дати.
3. Френсіс Бекон (1561–1626)
- Основні аргументи:
- Філософські ідеї в творах Шекспіра відповідають працям Бекона.
- У «Першому фоліо» (1623) знайдено шифр: «Bacon = Shake-speare».
- Слабкі сторони:
- Бекон не був драматургом; його власна художня творчість обмежена есе.
- Стиль Бекона — науковий, а не поетичний.
Чому жодна теорія не перемогла?
Академічне коло наполягає на авторстві Шекспіра зі Стрітфорда, посилаючись на:
- Записи в театральних реєстрах («Слуги лорда-камергера»).
- Сучасні згадки про нього як актора (наприклад, у щоденнику Філіпа Генсло).
- Епіграф Бена Джонсона у «Першому фоліо»: «Ти пам’ятник собі збудував…».
Проте ці докази не пояснюють:
→ Походження статків Шекспіра ($400 000 у еквіваленті).
→ Відсутність оригінальних рукописів.
→ Неписьменність його дружини та дітей.
Висновки:
Авторська криза залишається найбільшою таємницею літератури. Вона показує: історія мистецтва часто будується на кон’юнктурних міфах.
Джерела:
1. Bate J. The Genius of Shakespeare (2023)
2. Keet G. Legal Terms in Shakespearean Plays (2020)
3. Шекспірівський архів: невідповідності
