Всім доброго дня! Хочу вас познайомити з передмовою до початку моєї нової публікації на Букнет! Книга буде мати основу однієї зі словʼянських легенд. В ній буде безліч міфологічних істот! Також пригоди, початок кохання і пошуки Вирію. Акцент буде саме на різноманітній міфології й обрядах, а головні герої повинні зрозуміти ким вони є і чому прийшли в цей світ.
Вирій – це благодатна країна, місце проживання Богів, душ померлих, зимівлі птахів та інших тварин.
Анотація
Коли темрява, котру ширить Чорнобог і Мара, зі своїми темними слугами, починає заполоняти світ, на поміч людям приходять Дана і Лев, котрі повинні здолати нечисть на шляху до Вирію.
Передмова
Розправив Сокіл свої величні золоті крила й злетів у небесну блакить, котра осяювала Вирій. Наблизився він з пошаною до Рода й мовив.
– Не можна, нам богам, залишати своїх дітей напризволяще, ми зобовʼязані їм допомогти! Знову морок Чорнобога й Мари шириться по землі! Їх нічні створіння мучать людей, тварин, рослин, весь світ!
Род глянув на Сокола своїм пронизуючим поглядом і простягнув до нього руки. В правій долоні лежав жолудь, а в лівій золоте зернятко.
– Білобог! – загримів голос Рода прикликаючи свого сина. – Посади їх на землі й полий Живою водою.
– Так, Батьку!
Білобог опустився на землю й озирнувся. Високий і статний, одягнений в білі одежі, з довгою сивою бородою. Вогняний меч висів на його поясі, але не опалював тканину, бо вона була зроблена з самого світла. За спиною старець закріпив широкий щит на котрому був зображений сокіл.
Обравши місце, він посадив жолудь і зерно, а потім, як і наказав Род, полив їх Живою водою.
На його очах, жолудь пустив корені й швидко почав рости! Його гілки тяглися все вище й вище до сонця. Стовбур ставав все ширшим і ширшим, поки перед Білобогом не постав могутній Дуб.
Поливши Живою водою зернятко, старець побачив, як з зернини зростає зелений паросток. Широкий колос тягнувся до неба, а навколо нього з'явилося ціле житнє поле!
Зробивши свою справу, Білобог попрямував назад у Вирій.
Всім гарного й спокійного дня!
