Оригінально публікація на ЖЖ від 22.10.2020.
Кумедно. Загадка походження імені «шубіна» давно розкрита, але в україномовній літературі, тому росіяни й російськомовні манкурти без роду й племені досі фантазують про випалювання метану і шубу.
Прозвище духа, по-видимому, происходит от слова «шуба», и намекает на густую шерсть, которой он якобы покрыт, словно шубой. Обилие волос на теле — характерная черта восточнославянских духов природы: водяного, лешего, полевого. Есть и другие версии происхождения названия. Одна из легенд говорит, что это рабочий, некогда из-за подлости товарищей погибший от взрыва метана. По другой версии, это фамилия одного горного мастера, имевшего талант предугадывать опасные ситуации под землей. Согласно ещё одной версии, наиболее близкой к правде, Шубин — это специальный рабочий-газожёг, выжигавший скопления метана на шахте. Рабочий-газожёг в XIX веке ходил в овчинном тулупе, вывернутом мехом внутрь, с обезжиренной кожей, и буквально факелом поджигал газо-воздушную смесь в выработках, предупреждая взрывы газа. Также есть поверье, что Шубин — это душа погибшего горняка, блуждающая по забоям, что не противоречит версии о душе погибшего рабочего-газожёга.
Із статті «Шубин (мифология)» російськомовного розділу Вікіпедії.
Прообразом шахтарського біса Шубіна міг стати реальний Шубін — перший великий власник шахт у Кадіївці (Луганської області), яка раніше називалася Шубінкою. Старики-шахтарі про цього Шубінка розповідають таке: «Жадний був до грошей, мов біс, жорстокий теж, як біс. Так він і зберігся у пам’яті шахтарів — „шахтарський біс“. Матері лякали ним дітей. Саме життя було бісівським».
Українська народна поетична творчість / ред. М.Т. Рильський. — Київ : Радянська школа, 1965.
Місто виникло в кінці XIX століття на місці рудника Шубінка в долині річки Комишувахи, правої притоки Луганки, за 5 кілометрів від найдавнішого в цих місцях населеного пункту — села Лозова Павлівка (батьківщина Володимира Сосюри). Місто розбудовувалося на схилах Красної Могили (251,7 м над рівнем моря).
1894 року цукрозаводчик Шубін закладає капітальну шахту № 1 «Карл» (шахта ім. Ілліча). Восени 1896 шахта № 1 дала вугілля. З 1898 Шубінка стала називатися Кадіївкою.
З вікістатті про Кадіївку (колишній Стаханов) Луганської області.