“Сім чоловіків Евелін Г'юґо” та “Світанок Малібу”. Відгук про дві книги Тейлор Дженкінс Рід

На відпочинку я захотіла почитати щось легке. У пам'яті зринула обкладинка книги “Сім чоловіків Евелін Г'юґо”, однієї з найбільш популярних сьогодні книжок, на яку написано вже, мабуть, сотні рецензій. 

Було очікування банального жіночого роману про зірку, яка змінювала чоловіків, як рукавички. Виявилося, що це і так, і ні. Одна з найбільших загадок твору: хто та людина, яка була найбільшим коханням усього життя розкішної голлівудської кінодіви Евелін Г'юґо?

Паралельно з розповіддю акторки розвивається історія журналістки, яка взялася писати автобіографію зірки.

Мені як читачці так і кортіло дізнатися, як саме пов'язані ці дві жінки, не дарма ж Евелін обрала саме Монік, щоб наприкінці життя розповісти правду про себе до найменших подробиць.

Роман захопив шалено, і я швидко його проковтнула. Читала за першої ж нагоди, щоб дійти до розв'язки, в якій авторка розставляє всі крапки над “і”.

Захват від твору надихнув мене на знайомство з іще однією книгою Тейлор Дженкінс Рід.

“Світанок Малібу” набагато ґрунтовніший твір, який, втім, програє першому роману. Якщо книга “Сім чоловіків…” стрімка та сповнена інтриг, то ця — плавна і розмірена, тому може здаватися нудною.

Авторка розповідає про долю чотирьох дочок і синів співака Міка Ріви, яких мати виховувала самотужки. Їм у житті випало чимало випробувань. Але вони долали їх, наче хвилі Тихого океану, на березі якого вони зростали і яким насолоджувалися під час серфінгу. Наприкінці прочитання на очі не раз наверталися сльози, і навіть трохи сумно було прощатися з героями. 

Ці книги різні, але об'єднані величезною жагою до життя. Вони описують кохання у всіх його проявах. Авторка вміло розповідає історії, оздоблюючи їх цікавими акцентами, як-от два умивальники у ванній, щоб герої могли разом чистити зуби, або копиця рудого волосся, що спадає на обличчя під час сну поруч із коханою.

“Сім чоловіків Евелін Г'юґо” 9/10

“Світанок Малібу” 7/10

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Катерина Василенкова
Катерина Василенкова@katerynav

Блог про книги

923Прочитань
30Автори
16Читачі
Підтримати
На Друкарні з 7 червня

Більше від автора

  • Місто дівчат — Елізабет Ґілберт

    “Місто дівчат” — про Нью-Йорк 40-50-х років минулого століття. Авторка вивчила тонну літератури, провела десятки годин за розмовами з людьми, які знали “той самий” Нью-Йорк. Тому історія вийшла не надто вже вигадана, а багато в чому правдива.

    Теми цього довгочиту:

    Рецензії
  • Перше знайомство з Іспанією: Валенсія

    Валенсія — класне туристичне місто. Тисячі відпочивальників приїжджають сюди, щоб насолодитися теплим Середземним морем. Саме у Валенсії відбулося моє перше знайомство з Іспанією. Деякі спостереження за життям в іспанському місті я залишу тут.

    Теми цього довгочиту:

    Подорожі
  • Покинь, якщо кохаєш — Коллін Гувер

    Я розумію тих, хто любить цю книгу. І розумію тих, хто ненавидить її. Але, швидше за все, я належу до табору перших. Чому? Напишу про це нижче — зі спойлерами.

    Теми цього довгочиту:

    Рецензії

Вам також сподобається

  • Із крові і попелу

    Так…ви мене не просили але я думаю що після відгуку (або опису, я б не сказала що то був відгук🙄) на книгу “Тінь у Жариві” думаю прийшов час поговорити про цикл книг “Із крові і попелу”

    Теми цього довгочиту:

    Книги
  • НЕогляд "There Is No Game: Wrong Dimension"

    ЦЕ НЕ ГРА. ПОВТОРЮЮ. НЕ ГРА! ТУТ НЕМАЄ ГРИ! Так, чудово, люди пішли, і... Хто все ще читає це? А дідько, все одно розповідати... Ви ж розумієте, що я буду вас змушувати НЕ грати в цю гру, м? ТА ВАШУ Ж МА...

    Теми цього довгочиту:

    Огляд Гри

Коментарі (2)

Це схоже на “Тринадцяту казку“ Сеттерфілд?

Вам також сподобається

  • Із крові і попелу

    Так…ви мене не просили але я думаю що після відгуку (або опису, я б не сказала що то був відгук🙄) на книгу “Тінь у Жариві” думаю прийшов час поговорити про цикл книг “Із крові і попелу”

    Теми цього довгочиту:

    Книги
  • НЕогляд "There Is No Game: Wrong Dimension"

    ЦЕ НЕ ГРА. ПОВТОРЮЮ. НЕ ГРА! ТУТ НЕМАЄ ГРИ! Так, чудово, люди пішли, і... Хто все ще читає це? А дідько, все одно розповідати... Ви ж розумієте, що я буду вас змушувати НЕ грати в цю гру, м? ТА ВАШУ Ж МА...

    Теми цього довгочиту:

    Огляд Гри