Прапор Північної Слобожанщини
Українській рейд на Білогородчину в 2023 році подарував нам мемну “Білгородську Народну Республіку”. Так, на жаль, ні вилазки у Білгородську область, ні пізніший похід ЗСУ на Курщину не розвинулись у щось більше, одначе вони вже лишили свій слід у історії та українській культурі. Тож я пишаюся, що причетний до появи прапора так званої "БНР".
На перший погляд прапор “Білгородської Народної Республіки” може здатись нелогічним: маємо чорну смугу на стязі так званого Білогір’я. Проте це не довільна Інтернет-творчість, а справжній прапор, що має певну історію й сенси.
У 2014 році я знайшов на порталі "Гайдамака" неофіційний прапор Східної Слобожанщини і завантажив його версію на Вікіпедію. Ось, що там зазначалось до прапора:
Переймаються місцеві патріоти і ідеєю використання українських національних прапорів, як символів Східної Слобожанщини. У цьому плані цікавою є недавня дискусія у місцевій інтернет-мережі щодо того, яким має бути сучасний прапор Острогозького козацького полка. Як твердять місцеві краєзнавці, перший острогозький полковник Зиньківський прийшов на Східну Слобожанщину з України із Січовим знаменом червоного кольору, на якому було вишите обличчя Спасителя, можливо разом з ликом Божої Матері. Сучасні нащадки острогозьких козаків вирішили поєднати старі традиції з національною українською символікою. Так виник сучасний прапор острогозького козацтва. Він є трьохкольоровим. Верхні смуги є українськими національними – жовтою та блакитною. Нижня смуга – чорна. Вона нагадує, що східнослобідський регіон відрізняється від навколишніх російських земель своїми родючими чорноземними ґрунтами, що в свою чергу єднає цей край з українськими землями. Також чорна смуга є символом смутку за загибеллю козацтва, що було знищено за вказівкою Катерини Другої, і нащадки якого не змогли вибороти волі для України у буремному 1918-му році. У центрі прапора лик Спаса Нерукотворного, як згадка про перший прапор острогозьких козаків 17-го століття.
Мені здається, що символіка цього прапору є дуже вдалою щодо висвітлення української ідеї на Східній Слобожанщині. Цей прапор можна вважати не лише символом сучасного острогозького козацтва, але й символом усієї української Східної Слобожанщини, яка не зважаючи на усі лихі негаразди, не дає тут сконати повністю українській душі. Пропоную українській спільноті в Україні та за її межами визнати цей прапор національним знаменом українців Курщини, Білгородщини та Подоння.
Первинно це була символіка сучасного Острогозького козацтва (маленька організація, заснована в 2008 році). Російські слобідські козаки, очевидно, взяли собі за зразок прапор донців і замінили одну смугу на чорну, бо в Росії Білгород і Вороніж відносять до так званого "Чорнозем'я". На чудову присутність жовто-блакитного на знамені увагу тоді ніхто не звернув.
Впевнений, що саме поява зображення на Вікіпедії зробила вдалий прапор відносно відомим загалу.
І хоч прапор походить із Вороніжчини, він чудово пасує "БНР": на гербі області орел над золотим левом не білий, а чорний. Себто знамено у гербових кольорах.
Прапори слобожанських козацьких полків
Оригінально публікація на ЖЖ від 03.09.2020.
Унікальним був прапор черкаського (цебто українського) слобідського полку Рибного острогу (нині Острогозьк): на знамені містилося зображення Саваофа — Бога-Отця, Господа воїнств. Погодьтесь, символ куди оригінальніший за сніп із сучасного міського герба, або за стандартний Спас Нерукотворний, що розмістився посередині триколору нинішнього острогозького псевдокозацтва.
А ще примітним був сумський козацький прапор: на синьому полотнищі із червоною облямівкою була зображена Богородиця у білих шатах, котра стояла на перекинутому золотому місяці, тримаючи у правиці берло, а у лівиці — немовля Ісуса. Сумський полковий прапор міг би стати чудовою основою для герба області, та не склалося. Сучасний герб Сумщини склався прямо таки із довільних символів, які не мають історичного підґрунтя. Особливо кумедно, що за задумом Гетьманщину на тому гербі представляє хрест Охтирського слобідського полку.
Джерела:
Шляхом військової звитяги : краєзнавча експедиція для користувачів і організаторів дитячого читання / уклад. Т.І. Бурятова. — Суми : ОКЗ «Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М. Островського», 2011. — С. 7. — 5 екз.
Іванов В.В. Прапори слобідських полків // Ювілейний збірник на пошану академіка Дмитра Івановича Багалія з нагоди сімдесятої річниці життя та п’ятдесятих роковин наукової діяльності. — К. : З друкарні Української Академії наук, 1927. — С. 745—747.
Журавльов Д.В. Військова справа в слобідських козацьких полках у другій половині XVII — першій половині XVIII ст.: Дис… канд. іст. наук: 07.00.01 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2002. — 183 арк. — Бібліогр.: арк. 175-183.
