Вітання шановному панству!
Продовжуємо говорити про атмосферу та способи зробити ваші описи більш цікавими читачу. Сьогодні поговоримо про те, як за допомогою описів підкреслити особливості та характери персонажів.
Минулого разу обговорювали з вами методи для візуалізації місця подій у творі, почитати можна тут, якщо пропустили.
Атмосфера в творі грає важливу роль у створенні образів персонажів і підкресленні їхніх характерів. Описи можуть бути дуже ефективним інструментом для досягнення цієї мети. Ось декілька способів, як описи атмосфери можуть допомогти підкреслити характери персонажів та зробити їх виразнішими:
Вибір місця та часу.
Місце та час, в якому розгортається подія, можуть відзеркалювати настрій чи думки персонажів. Наприклад, дощова ніч може підкреслити тугу чи сумніви героя, тоді як яскравий сонячний день може висвітлити його радість, рішучість, чітке бачення майбутнього чи вдало розбудований план.
Вибір оточення.
Розгляньте, якому середовищу найкраще відповідає ваш персонаж. Наприклад, якщо це ексцентричний художник, тоді його дім може бути сповнений яскравими кольорами та незвичайними мистецькими речами. Дайте середовищу говорити за вас та за вашого персонажа – так ви позбудетеся зайвих пояснень і інфодампів. Не пишіть, що герой бував у Єгипті та обожнює місцеву культуру – поставте в його вітальні єгипетську статуетку, повісьте на стіну групове фото з іншими учасниками археологічної експедиції, покладіть на стіл стару табличку з ієрогліфами та купу інших милих душі дрібничок, любовно розкладених рядками та вільних від пилу. Дозвольте речам говорити про їхнього власника.
Реакція героя на середовище.
Те, як саме реагує персонаж на все, що його оточує, в першу чергу говорить про самого персонажа. Кожне його слово, кожна емоція, кожен рух розповідає про нього самого. Я не перебільшую, в житті все так само! Спробуйте поспостерігати за людьми: кожен з них реагує на світ виключно через призму власного настрою, думок та намірів. Те, які слова людина підбирає, які емоції показує, як рухається і чого торкається, завжди говорять про неї більше, ніж слова, які вона вимовляє. Так само і ваші герої завжди вимушені дивитися на світ через скельця прописаного автором досвіду, настрою та планів. Наприклад, якщо персонаж самотній і засмучений, він бачитиме за вікном не буйну літню зелень лісу, а безлюдну пустку та височенний паркан з дерев. Дарма, що крізь них можна пройти – куди він піде? Він замкнений тут, оточений деревами, мов ґратами, приречений до самотності.
Дозвольте героям взаємодіяти із середовищем і через це показувати, які вони насправді, навіть якщо вони натягнули маски та намагаються виглядати інакшими. Нехай герой чи героїня здригаються від вітру, бо одяг, що вони вдягнули саме для цього моменту, надто відкритий і незвичний для них. Або ж нехай людина, що сидить цілими днями в напів мороку свого кабінету – щулиться від яскравого сонця і поспішатиме сховатися в темніше місце, аби дати очам спокій.
Спілкування з іншими персонажами.
У продовження попереднього пункту: те, як саме, з ким і про що говорить ваш персонаж у цьому конкретному середовищі – теж важливо. Як ваш герой взаємодіє з іншими персонажами, коли вони знаходяться в певному місці? Чи він розслаблений, відкритий, або, навпаки, виявляє ворожість чи настороженість? Чи зненацька почав пащекувати, чи навпаки, раптом став поступливішим? Чому так сталося, які його риси характеру впливають на це?
Звуки та запахи.
Ми про це вже говорили, але я знову повертаюся до цього моменту, особливо в контексті персонажів. Звуки та запахи відіграють важливу роль у створенні атмосфери. Описуйте, які звуки чи аромати оточують персонажів, і як це впливає на їхні реакції – нехай персонажі взаємодіють зі світом навколо усіма способами.
Зміни в герої та оточенні.
Цей пункт можна одразу розбити на три.
Зміна перша. Розгляньте, як оточення може вплинути на персонажа і змінити його характер чи поведінку. Це може бути корисним для розвитку персонажа протягом історії. Лише кілька годин (та й навіть хвилин) в надзвичайно неприємному середовищі можуть сильно змінити людину та її погляди на світ, особливо зважаючи на те, за яких умов і через кого (чи через що) герой у це середовище потрапив. Пам’ятайте, що негативний вплив “ламає” людину набагато швидше за позитивний. Недостатньо просто пожити кілька днів серед хороших людей, аби впевнитися, що решта світу також добрі. Проте достатньо пробути кілька днів серед мерзотників, аби зрозуміти, що більше ніколи не зможеш нікому довіряти.
Зміна друга. Звертайте увагу на те, як сам герой може змінювати оточення. Світ навколо персонажа не мусить лишатися статичним. Не жалійте – ані персонажа, ані його середовище, змінюйте усе!
Зміна третя. Підсумовуючи те, про що я писала вище, середовище – а, в цьому випадку, саме зміни в ньому – можуть відзеркалювати зміни в самому персонажі.
Наприклад, якщо на початку історії герой бачить лише найтемніші закутки та найкращі місця для засідки, чує в голосах інших людей лише те, наскільки вони поважають чи бояться його, то наприкінці історії він може почати помічати те, наскільки гарний світ навколо, наскільки пахуче літо, наскільки щирі посмішки у людей, що його оточують. Всі ці зміни, безумовно, мусять бути зумовлені вашим сюжетом та темою вашого твору.
Для прикладу, у моєму оповіданні “Стук-стук”, нещодавно викладеному на Друкарні, на початку історії героїня охайна та до нудного акуратна. Вона вдягнена в сіру спідницю, вона ввічлива та терпляча, вона хоче тільки втамувати свою єдину потребу. У відповідь на це, її оточення – холодний сірий мармур на стінах голу офісного центру, полірований, ідеальний. Кожен на своєму місці. Кожен виконує свою функцію. В кінці ж, коли навколо героїні повністю змінюється оточення, її одяг стає розхристаним, її стан – збудженим та абсолютно дестабілізованим, її ноги босі, і її так само веде мета – але вже інша. Також і середовище інше: мармур розбитий вщент, офісний центр розтрощений, біле холодне офісне світло змінюється пітьмою. Все змінилося – і середовище, і сама героїня. Усе пов’язане, аби донести головну думку: вона вже геть інша людина, і тепер в неї починається зовсім нове життя.
Якщо вас зацікавило саме оповідання, то ось тут можна його прочитати, а ось тут – прослухати.
~~~
Отже, тепер за допомогою описів та атмосфери ви зможете поглибити характери ваших персонажів і зробити їх більш живими та реалістичними. Пам’ятайте, що атмосфера – лише черговий інструмент для того, аби поговорити про ваших героїв та їхню історію.
В телеграм-каналі “Буревій історій”, за традицією, додам вправу для закріплення знань. Долучайтеся, буде цікаво!
Також у чатику каналу кожного дня звітуємо про кількість написаних за день слів. Це мотивує й допомагає триматися в тонусі і продовжувати писати – навіть коли не хочеться і не можеться 🤗 Таким чином випрацьовуємо звичку писати щодня. Доєднуйтеся, буду рада новим обличчям ❤️
Щиро ваша,
Олекса Буревій
