Дивлюся в дзеркало вночі,
І потихеньку засинаю.
Але тривога за вікном,
Але тривога лежить з краю.
Я думаю, як стане краще,
Що все налагодиться скоро.
Але уже багато років
Мені щось краще не стає.
Тривога тут, тривога там,
Тривога бігає кругами,
Не зупиняється, не бачу,
Але в думках тихенько плачу.
Не бачу сенсу жити далі,
Але тривожно помирати.
І що робити — я не знаю,
Поки що буду я чекати.
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 15 грудня
Більше від автора
Яка причина смерті
трагічна історія про втрату, самотність і мовчання, що залишається після людини
Теми цього довгочиту:
ЛітератураДедлайн…
Від дедлайна до дедлайна ми блукаєм,
Теми цього довгочиту:
ЛітератураЧужію я…
В дзеркалі – чужий силует
Теми цього довгочиту:
Література
Вам також сподобається
Біль вимагає, щоб його відчували
Біль вимагає, щоб його відчували. Іншими словами – помітили, приділили увагу. Згадайте, коли у нас щось фізично болить, ми не можемо зовсім ігнорувати цей факт. Ми намагаємося собі допомогти чи звертаємося до лікаря.
Теми цього довгочиту:
ПсихологіяТеми цього довгочиту:
ПоезіяЛуд-в-імлі / Заімлений Луд Гоуп Мірліз
Відгук на чудове фентезі, що оповідає про людей більше, ніж про дива. Про одну з напрекрасніших та найнедооцінених книг ХХст. за думкою Ніла Ґеймана. Відгук на "Lud-in-the-mist", Луд Заімлений.
Теми цього довгочиту:
Література
