Дивлюся в дзеркало вночі,
І потихеньку засинаю.
Але тривога за вікном,
Але тривога лежить з краю.
Я думаю, як стане краще,
Що все налагодиться скоро.
Але уже багато років
Мені щось краще не стає.
Тривога тут, тривога там,
Тривога бігає кругами,
Не зупиняється, не бачу,
Але в думках тихенько плачу.
Не бачу сенсу жити далі,
Але тривожно помирати.
І що робити — я не знаю,
Поки що буду я чекати.
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 15 грудня
Більше від автора
Яка причина смерті
трагічна історія про втрату, самотність і мовчання, що залишається після людини
Теми цього довгочиту:
ЛітератураДедлайн…
Від дедлайна до дедлайна ми блукаєм,
Теми цього довгочиту:
ЛітератураЧужію я…
В дзеркалі – чужий силует
Теми цього довгочиту:
Література
Вам також сподобається
Останній ковток
Чомусь, деякі хапаються за життя тільки тоді, коли коса смерті вже зробила перший надріз.
Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.Теми цього довгочиту:
ПоезіяТеми цього довгочиту:
ПоезіяСвобода – це мати можливість сказати, що 2+2=4 (за романом Дж. Орвелла «1984»)
Ти просто один з усіх.. Ти просто один з більшості.. Ти просто існуєш... Як і всі… І не більше….
Теми цього довгочиту:
Роздуми
