Здається, голова ось-ось трісне —
мов обпалений глечик у печі,
чи то від тупої, розірваної пісні,
чи то від мови, що ховається нишком вночі.
Не врятує її кінцуґі,
ані інше мистецтво, повір.
Той, хто народжений жити у тривозі,
— залишиться з нею, скоріш.