Гітара чекає на свого маестро.

Твоя гітара має сім струн, які паралельно натягнуті, щоб створити звук за допомогою своєї вібрації та підсилюються резонатором - декою інструменту. Вона вже не нова, на своєму корпусі появились тріщини, кольори втратили яскравість, а струни давно не звучать. Здається про інструмент забули, невже ніхто про нього ніхто не згадає. Гітара лежить в чохлі забута та покинута.

Вона сумує за неймовірним дотиком руки маестро, за його неймовірними нотами, які він писав лише для своєї дівчини. Неможливо забути як неймовірно та ніжно торкався її струн, як красиво звучала. Здавалося, що з нею завжди будеш разом та ніколи не підеш на війну та не покинеш.

Твоя гітара вірить і чекає, що ти маестро повернешся з війни, витягнеш її з чохла, знову ніжно торкнешся струн та заграєш неймовірну мелодію і заспіваєш свої пісні про щиру любов до найкрасивішої дівчини на світі.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Уляна
Уляна@Ulyana_Sonse

467Прочитань
8Автори
10Читачі
Підтримати
На Друкарні з 14 квітня

Більше від автора

  • Лелеки.

    Сьгодні в небі неймовірно красиво літали два лелеки.

    Теми цього довгочиту:

    Лелеки
  • Завжди ніколи не пізно.

    Завжди ніколи не пізно обійняти своїх коханих та буди поруч, щоб захистити.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

  • Читати написане та писати про прочитане.

    Друга в цьому році відпустка, та осіння тепліша за червневу. Тому і думки, і дії тепліші. Можна пройтися вуличками в будень і потішити себе, що не на роботу. Згадати, що існують не лише дитячі бібліотеки. Завітати неначе до музею. Бо воно щось таке забуте.

    Теми цього довгочиту:

    Книги
  • Оглядуючись назад

    Я часто ловлю себе на реакції презрінного кривлення губ до деяких своїх спогадів. Про те настільки це смішно і як з цим боротися.

    Теми цього довгочиту:

    Роздуми

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Читати написане та писати про прочитане.

    Друга в цьому році відпустка, та осіння тепліша за червневу. Тому і думки, і дії тепліші. Можна пройтися вуличками в будень і потішити себе, що не на роботу. Згадати, що існують не лише дитячі бібліотеки. Завітати неначе до музею. Бо воно щось таке забуте.

    Теми цього довгочиту:

    Книги
  • Оглядуючись назад

    Я часто ловлю себе на реакції презрінного кривлення губ до деяких своїх спогадів. Про те настільки це смішно і як з цим боротися.

    Теми цього довгочиту:

    Роздуми