Друкарня від WE.UA

“ Твої листи “

Листи, розгорнуті тобою,

Долинали звістками чужими.

Поставлена — вродою сивою,

Сонце ховалось за хмарами зими.

Чудове місто, неземне —

Воно моє, не відбирай.

Прошу вас, зміїний пане,

Стукіт серця не зупиняй.

Невгамовні, рідні сльози

Прийдуть у пізню мить.

Не тривожили давно вони,

Та ще рано зовсім — забувать.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Віктор Шевчукевич
Віктор Шевчукевич@shevchukevich we.ua/shevchukevich

Історії та висновки

104Довгочити
513Прочитання
9Підписники
На Друкарні з 2 жовтня

Більше від автора

  • “ Лазарет “

    В лазарет ступаю я,

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • “ Човен надії ‘

    сповідь про втрату, самотність і примирення з болем. Ліричний герой звертається до друга чи, можливо, до частини самого себе — до того, хто залишився поруч у спільному “човні” життя

    Теми цього довгочиту:

    Верлібр
  • “ Стосунки тяжіння “

    Текст про глибокі емоції, втрати та спогади. Він передає відчуття смутку і самотності, коли тіло і душа переживають труднощі. Відстань між людьми створює напругу, але спільні спогади допомагають зберегти зв'язок, навіть у важкі часи.

    Теми цього довгочиту:

    Творчість

Це також може зацікавити:

  • v.b | Штиль | цикл “ретроград“

    Провалля, ніч, забуття — але в самому серці темряви лишається рамка. У ній — море, не спомин, а поклик. Навіть якщо штурвал зламано, простір мовчить, і руки опущені — хвиля все одно йде назустріч.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | хвилі | цикл “uranus”

    Цей вірш — про тремку рівновагу між втраченими шансами і надією розпочати знову. Як сповідь митця перед самим собою: про розлад всередині, про шторми, що минають, і про внутрішній компас, що веде далі — крізь сумніви, крізь безмовну ніч — до нового аркуша.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • v.b | Штиль | цикл “ретроград“

    Провалля, ніч, забуття — але в самому серці темряви лишається рамка. У ній — море, не спомин, а поклик. Навіть якщо штурвал зламано, простір мовчить, і руки опущені — хвиля все одно йде назустріч.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | хвилі | цикл “uranus”

    Цей вірш — про тремку рівновагу між втраченими шансами і надією розпочати знову. Як сповідь митця перед самим собою: про розлад всередині, про шторми, що минають, і про внутрішній компас, що веде далі — крізь сумніви, крізь безмовну ніч — до нового аркуша.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія