Відкриття книгарні — це виклик. А що вже казати, якщо це українська книгарня за кордоном! Наша авторка Анна Дьоміна розпитала власниць українських книгарень у Польщі, Франції, Канаді та США про виклики, читацькі смаки та поради.
Мар’яна Гевак, засновниця онлайн-книгарні «Крапка»:
Франція
Назву книгарні обирали довго. Хотіли щось таке, щоб мало стосунок до книг, до літератури й щоб легко читалося латиницею. Так прийшли до «Крапки», яка для мене є символом впевненості та сталості.
Єдина спеціалізація книгарні — це книги українською. Від цього принципу ми не відходимо. Бувало, кілька разів отримувала індивідуальні замовлення на російськомовні видання. Ввічливо пояснюю, що не працюємо з таким запитом.
Найбільшим викликом стала сама ідея, налагодження процесів. А далі треба було донести до авдиторії важливість підтримки саме українських авторів та видавництв; організувати справу так, щоб вона була рентабельною. Це не завжди просто. Наші книги в кінцевому результаті виходять значно дорожчими, ніж у книгарні в Україні. Треба, щоб читач мав чітке розуміння і бажання підтримати своє і купувати в нас.
З класики я б порадила звернути увагу на «Місто» Підмогильного, або на один із моїх улюблених і, я вважаю, недооцінених романів — «Хмари» Нечуя-Левицького.
Найчастіше обирають книги сучасних українських авторів, класику та книги про історію України й нашу війну. Я чомусь була переконана, що насамперед купуватимуть дитячу літературу, але ні. «Амадока», наприклад, одна з топових.
Романа Чіпа, засновниця «Book Cafe»:
Польща
Назва «BookCafe» з’явилася завдяки моїм дитячим мріям. Я завжди мріяла відкрити кав’ярню. Бувши студенткою, вирішила займатися книгами, оскільки сама обожнюю читати. Вирішила назвати свій проєкт BookCafe, хоча спочатку це був онлайн-магазин. Назва стала своєрідним символом того, що, можливо, одного дня моя дитяча мрія здійсниться. Й ось вона здійснилася! Наша книгарня-кав’ярня в центрі Вроцлава стала осередком літературного життя міста. Проводимо презентації, літературні лекції та книжкові клуби.
Ми спеціалізуємось на українській літературі, сучасних українських авторах та перекладах світової класики й сучасної літератури українською мовою. Наше завдання — підтримувати українську культуру, літературу та знайомити наших читачів із найкращими зразками світового літературного мистецтва за кордоном.
Найбільші виклики виникли під час пандемії, коли ми були змушені закрити книгарню на 5 місяців. Потім, коли почалася війна, також стояло питання закриття, але я серцем відчувала, що це неправильно, і почала займатися легалізацією українців (мала багато знань у цьому напрямку), щоб мати можливість сплачувати оренду. Ми чотири місяці не отримували нових постачань і всі запаси закінчилися. Тому тричі мені доводилося починати все з нуля.
Наші читачі найчастіше обирають художню літературу, зокрема романи, серед яких особливо популярними є історичні. Це залишається найпопулярнішим вибором серед широкого асортименту книг, який ми пропонуємо.
Я б порадила читачам Валер’яна Підмогильного і його роман «Місто». Це класика української літератури, яка не тільки захоплює, але і змушує замислитись над важливими життєвими питаннями.
Ксенія Павлова та Михайло Павлов, засновники онлайн-книгарні «knyga.ca�:
Канада
Ми шукали лаконічну та знайому всім українцям назву чи слово, яке б чітко та зрозуміло асоціювалось із тим, що ми робимо. Таким словом стало «КНИГА». Ми виховуємо двох дітей і саме для них і для себе почали привозити книги українською, бо це те, чого в Канаді не вистачає. Потім почали просити друзі та знайомі. А тепер ми постачаємо книги до канадських бібліотек та закуповуємо підручники та навчальні матеріали для українських шкіл у Канаді. Наш асортимент — книги українських видавництв та українською мовою, щоб українці в Канаді та США, навіть далеко від дому, могли читати рідною мовою. А також словники, самовчителі та книжки-білігви.
Найбільший виклик для нас — це вартість послуг на пересилку книжок Канадою за допомогою місцевих перевізників. Ціни високі, не вистачає нашої «Нової пошти» з її швидкістю та тарифами.
Зараз читачі частіше просять книги саме українських авторів. Але велику частину продажів складають також запити новинок книжкового ринку та світові бестселери. Окрім того, часто питають словники та самовчителі англійської та французької мов, бо люди тут вимушені вчити мову для життя. Багато купують дитячих книжок, що тішить.
Я б порадила почитати Ліну Костенко, Марію Матіос, Люко Дашвар, Макса Кідрука, Артема Чеха, Сергія Жадана, Василя Шкляра, Андрія Новіка, Анастасію Нікуліну та багатьох інших. Тому що українська література зараз розвивається, з’являється багато книжок різних жанрів. Ідіть до книгарні, беріть книгу та гортайте, прочитайте сторінку-дві, і якщо вона вам відгукнеться — то ваше!
А також неодмінно читайте книги про історію України (Палій, Плохій, брати Капранови й інші) та воєнну літературу, написану про події сьогодні та про людей, що захищають нашу Україну.
�
Оксана Глуська, засновниця книгарні «Sokolya»:
США
«Sokolya» або «Соколя» — ця назва прийшла до мене одного ранку. Це не лише про юного сміливого птаха, який є символом України та ілюстративним зображенням нашого герба. Це ще і трепетна назва, що є заповітною для мого материнського серця. Бо вона поєднує імена моїх найдорожчих у світі: СОфія і КОЛЯ.
Чіткої спеціалізації в книгарні немає. У наявності є книги від літератури для наймолодших (книги-картинки) та літератури для навчання до перекладів сучасних бестселерів та новинок українською літератури. Є кілька принципів, зокрема, у книгарні ніколи не було, немає і не буде перекладів російських авторів та книг російською.
Особистий виклик для мене — зробити книгу максимально доступною. А також, щоб книги були в кожній публічній бібліотеці в США, над чим зараз активно працюю.
Останнім часом для дітей дуже популярні книги для віку до 6 років. Тобто це література для спільних читань (від книг-картинок та картонок до невеликих історій). Звісно, українські казки та книги про Україну для дітей — це топ у дитячому сегменті.
Серед дорослих особливу популярність мають перекладні сучасні світові бестселери, бестселери New York Times українською. Серед топових однозначно українська класика та твори Забужко, Жадана, Кідрука, Павлюка. Однозначно також мотиваційна література. Окремо варто відзначити і книги з історії України. Попит на них завжди високий. Також дуже цінують книги про сучасну війну.
Для першої книги після довгої перерви я б порадила «Білий попіл». Книга, яка дуже легко читається і містить елементи кількох жанрів. Але точно б для початку розпитала в такого початківця-читача, що його цікавить у житті, які фільми подобаються. Так значно легше вгадати з першою книгою.
Міла Радченко, співзасновниця «Barnabus books UA»:
Польща
Це проєкт-мрія, у чомусь, можливо, не ідеальний, але виплеканий нами з Ольгою, вимріяний і амбітний. Назва навіяна книжкою братів Фан «Barnabus Project».
Це книга про сміливість, свободу, вихід за межі комфорту, коли наважуєшся на більше.
Не знаєш, чи все вдасться, але ризикуєш. Попри все. Бо віриш. Бо маєш місію і мету.
Ми не знали, чи буде зацікавленість українською книжкою за кордоном, але ми спробували. Бо кожна з нас вірила в те, що робить. Спочатку ми були зосереджені на власних дітях і дітях друзів, щоб вони мали доступ до книжок. Пізніше ми збудували коло однодумців, розширили асортимент, вийшли за межі дитячої літератури. На сьогодні в нашому асортименті понад 3 тис. найменувань книжок від провідних українських видавництв для всіх вікових категорій на будь-який читацький смак.
Ми перейшли в сегмент книжкової дистрибуції. Опрацьовуємо великі замовлення для бібліотек, книгарень і мереж за кордоном. Роздріб ми також зберегли. Читачі так само можуть придбати в нас книжки онлайн або офлайн.
Я обожнюю спілкуватися із читачами, розмовляти, дізнаватися вподобання і читацький смак, радити книжки, які здаються мені відповідними. Люблю чути запит читачів, їхній відгук на прочитане. Для мене це дуже цінний досвід як для книгарки, так і як для письменниці.
Якби треба було одним реченням окреслити книжкову дистрибуцію «Barnabus Books UA» — я б сказала, що це книгарня з душею.
Ми намагаємося зробити так, аби українська книга була доступною в книгарнях світу, щоб її легко можна було придбати будь-де. Працюємо за принципом «української книжки не буває забагато», отже, ми постачаємо її до США, Словаччини, Чехії, Ірландії, Іспанії, Італії, Німеччини — будь-де.
Ми хочемо, щоб українські читачі мали можливість зберігати свою національну ідентичність, культурний складник, перебуваючи за кордоном, допомогти українським видавцям «наздогнати» свою цільову авдиторію.
З цією метою ми брали участь у створенні 12 українських бібліотек у містах Польщі, Швейцарії, Великої Британії. З душею обирали книжки для майбутніх користувачів бібліотеки на будь-який вік і смак, обмірковували до дрібниць складну логістику в короткі строки. Було складно, але безперечно варто. Кожна бібліотека налічує близько тисячі книжок українською мовою від провідних українських видавництв.
Війна змінила геть усе. У лютому 2022 року ми зосередили всі сили на волонтерстві, подумки готувалися до того, що книгарня перестане існувати. Поряд із допомогою постраждалим від війни все інше здавалося зайвим, малозначущим. Не на часі.
Усі книги, які були на той момент у книгарні, передали бібліотекам, волонтерським центрам. Але цього було недостатньо. Діти, що приїздили в Краків, яких ми допомагали розселяти, потребували звичних ритуалів: читання разом із мамою, занурення в пригодницькі сюжети, обговорення прочитаного, знайомих казок на добраніч. Книжка допомагала тамувати біль, дарувала відчуття спокою і безпеки. Тоді я організувала збір книжок на потреби місцевих бібліотек, центрів допомоги українцям і ми вперше задумалися про постачання книжок з України за нових обставин.
Ми писали нашим друзям-видавництвам із Харкова, Києва, дізнавалися, як можемо допомогти, чи є шанс здійснити доставку. Хтось перебував у бомбосховищах, хтось у дорозі за Захід України, в евакуації за кордоном.
Видавці не були переконані, що це добра ідея, і чи українські книжки взагалі потрібні за кордоном. Логістика також виглядала дуже складною. Та в час, коли нищили українські бібліотеки, друкарні, заклади освіти й культури, це був шанс на порятунок (хоча б частковий) книжкових складів шляхом їх евакуації. Так розпочалася історія української книжкової дистрибуції «Barnabus Books UA».
Ми надзвичайно вдячні нашим друзям, партнерам, які попри складний час, усі тяжкі обставини, власну евакуацію, повірили в те, що українська книжка потрібна поза межами України. У те, що література під час війни може бути на часі, а українська книжка гідно торуватиме свій шлях на європейському ринку, презентуючи наш голос і нашу культуру.
Це знову історія про те, що часом варто робити, на перший погляд, шалені речі, заради ідеї та світлої мети.
Так, книги — не люди, але вони те, що робить нас людьми.
Яку книгу ми порадимо тим, хто не може визначитись?
Я б, напевно, обрала когось із сучасних українських авторів. Щоб читач мав змогу закохатися в наш теперішній укрліт! Відчути його європейськість, сучасність, актуальність і новизну. Нам є чим пишатися! Є в що закохувати, як досвідчених читачів, так і тих, хто лише розпочинає пригоду із читанням.
Мрію про те, що завдяки поширенню перекладів українських книжок мовами світу, про нас і нашу культуру дізнається ще більше людей, нам вдасться збудувати міжкультурний діалог, аби презентувати наші мистецькі надбання.
Зміна читацьких уподобань — це дуже цікавий процес, за яким я спостерігаю із захопленням.
Після початку війни українські читачі звернулися до української класики, книжок про мистецтво, початки української культури, її самобутність, історію. Намагалися заповнити прогалини шкільної освіти в програмних творах. У сегменті дитячої літератури попит був на терапевтичні казки, опрацювання емоцій, формування емоційного інтелекту. Іноземні читачі шукали історичні книжки, репортажі, біографії цікавих особистостей, книжки про архітектуру українських міст.
Далі читацькі смаки сфокусувалися на сучасних українських авторах, голосах, що звучали з фронту, з укриттів, з еміграції: їхніх поезіях, короткій прозі, довгих формах (написаних і виданих незадовго до війни).
Це передусім Павло Вишебаба, Богдан Коломійчук, Євгенія Кузнєцова, Іларіон Павлюк, Артем Чех, Сергій Жадан, Тамара Горіха-Зерня, Вікторія Амеліна, Катерина Міхаліцина, Олександр Михед, Володимир Вакуленко.
Читали есеї про перші дні війни, уривки зі щоденників, верлібри.
Іноземні читачі звернулися до української класики, аналізу історичних подій і дискурсу літератури. Паралельно цікавилися сучасними українськими письменниками, твори яких можна було знайти також польською мовою. Питали і про ключові польські твори, перекладені українською.
Цікавилися абетками й читанками, адже розпочали вчити українську й потребували простих текстів для самостійного опрацювання. Шукали книжки-білінгви, купували дитячі книжки (здебільшого класика світової літератури в українському перекладі) на подарунок українським дітям, що мешкають по сусідству.
Зараз українські читачі шукають у книжках розради та прихистку. Частіше питають романи, детективи, фентезі. Книжки відволікають від новин, від моторошної реальності, це безпечний простір, де можна мріяти та фантазувати. Надзвичайно популярною стає література персонального розвитку, опрацювання страхів, травм, зміцнення емоційного інтелекту. У дитячому сегменті — добрі, світлі, смішні пригодницькі історії, теж фентезі, якісний нон-фікшн про українські культурні символи, традиції, мандри та світові цікавинки.
Авторка: Анна Дьоміна
Коректорки: Ангеліна Іванченко та Анна Ковбасенко
Дизайнерка: Єкатерина Коновалова
Маєш цікавий матеріал про сучасну українську літературу та хочеш, аби його опублікували? Надсилай на пошту [email protected].
Популяризуймо сучукрліт разом!
