Еріель:
у глибині морській твій батько спить;
кістки його перетворились на корали;
череп, замість очей, перлинами блищить;
ні тіло, ні душа в воді не постраждали,
а стали чимось дорогоцінним і незвичним
і колихатимуться у зелених хвилях вічно
(в оригіналі:
Full fathom five thy father lies;
Of his bones are coral made;
Those are pearls that were his eyes;
Nothing of him that doth fade
But doth suffer a sea-change
Into something rich and strange.)
Якось у вівторок ввечері після роботи, щоб трохи хоч розвіятися від нудоти, я вирішив до пекла завітати на хвилинку - до пекла від роботи їхати одну зупинку...
“... Можливо це хайку, а може й ні – якесь воно аж надто складне, – відповів Джафі. – Справжнє хайку просте, як вівсяна каша, і водночас змушує бачити те, про що в ньому йдеться. Як ось це, мабуть найгеніальніше, написане Шікі: На мокрих лапках / Горобець / Стрибає ґанком..."
Жив-був чоловік, якому чорти зіпсували життя. Коли чоловікові народився син, Диявол вкрав дитину, а замість неї підкинув бісеня – і тепер той обмінник ходив з кучерями до плечей, кільцем у вусі та слухав бісівську музику...
