v.b | N | цикл “протиріччя”

ця доба безумовно позбавлена голосу
як суд над злочинцем, що не вміє й читати,
чи турист, що блука в глибину мегаполісу —
так нестерпно й тривожно щось відшукати,
задавати питання
спалахом
в темряву.

наче все у житті береже свою відповідь,
що сьогодні співає тобі
твоє стерео,
як лякає примарами юна допитливість.

пам'ятаю — зустрів на шляху невідомого.
чи то я доторкнувся до себе у дзеркалі —
й не помітив на пальцях залишків холоду:
відображення тішилось з щирою легкістю
і мовчало в строкатих
променях
вивісок.

як трамвай,
що чекає останнього пасажира,
чи останнє слово
перед тим,
як назавжди зникнеш.

мертвим хватом промені стиснуть шию,
позбавляючи будь-яких компромісів й пом'якшень.
потім сірий дим
в куті твоєї кімнати
розповзеться над підлогою —
першою хвилею,
наче все могло скластись якось інакше.

ця доба безумовно позбавлена голосу,
розбиває тебе
в найменші дріб'язки,
у яких догорають залишки простору,
де сіріють
строкаті
промені
вивісок.

♫ Burial – Night Bus

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Vitalii Bosyi
Vitalii Bosyi@citadel_martin

голос останнього вітру.

240Прочитань
0Автори
3Читачі
Підтримати
На Друкарні з 21 квітня

Більше від автора

  • v.b | роздоріжжя | цикл "Ґаттака"

    Є дороги, що ведуть у завтра, і є ті, що губляться в зорях. Цей вірш — про наші кроки, сумніви й мовчання на перехрестях життя.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b. | Ґаттака | цикл “Ґаттака“

    Сповідь людства, яке забагато жило. Ми успадкували лють, страх і ненависть — і назвали це честю. Цей вірш про цивілізацію, що спершу шукала сенс, а тепер просто вбиває, бо не знає, що ще робити.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | phantasma | цикл “Ґаттака”

    Кохання спалює тебе до останньої молекули, якщо живеш не собою, а для чиїхось очікувань. Краще зникнути, ніж жити чужим образом. Краще вмерти чесно, ніж вигинатись під чийсь ідеал.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

  • “ Мовчання небес “

    Вірш передає глибокі емоції і роздуми про долю, втрати та зраду. Він починається з образу тихих небес, які символізують безмірність і невідомість, що переплітається з людською долею. Серце в тиші не може зрозуміти, що відбувається, поки не відчуває болю гріха.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Розчинись

    Мене такою зрадженою і зломленою не бачили ще ніякі балкони, вікна чи стіни

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • “ Мовчання небес “

    Вірш передає глибокі емоції і роздуми про долю, втрати та зраду. Він починається з образу тихих небес, які символізують безмірність і невідомість, що переплітається з людською долею. Серце в тиші не може зрозуміти, що відбувається, поки не відчуває болю гріха.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Розчинись

    Мене такою зрадженою і зломленою не бачили ще ніякі балкони, вікна чи стіни

    Теми цього довгочиту:

    Вірші