запали свічку, призови ангелів
запали свічку.
навіть якщо буде важко
не втрачай її світло.
«Even if it gets hard, don't lose that light»
знаходити світло, там де інші бачать буденність. бачити не лише світло, а й неймовірну силу/енергію, яка вища за все... коли ця сила торкається до тебе, кожного разу ти почуваєшся тут і зараз... в тебе розпалюється вогонь, на мить ти відчуваєш дотик. це може бути дощ чи промінь світла. ти відчуваєш, як це лікує. чим більше цих дотиків, тим швидше ти виліковуєшся від усього болю цього світу.
можна відчувати дотик через музику або фільм. адже той музикант, який передав через звук щось, що сколихнуло його, а тепер і тебе, - адже це дотик.
колись я мандрував у своєму внутрішньому світі за допомогою перенесення (так я назвав цей особливий стан медитації), яке відбувалось зі мною часто. я слухав багато музики, яка знайомила мене з собою. саме там я побачив усі світи і почав відчувати їх. став ширше відчувати все. я дістався до найглибших глибин свого «я». у цих мандрах я зрозумів, що людина — це лише обгортка. фізична/матеріальна. наша душа/наш код безкінечний.
я слухав музику, щоб дістатися до своєї суті. намагаючись знайти там відповіді. а ще я шукав істинну суть. тобто, якщо я людина, то і всі люди влаштовані однаково всередині. я хочу сказати, що відповіді у всіх людей всередині будуть однакові. істина одна.
те, що я побачив там усередині, це щось невимовне. я б назвав це словом «любов»
(((ЛЮБОВ))))
